20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної сотні
В «Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці» відкрито книжково-журнальну виставку «Час плине, а пам'ять залишається».
За визначенням «Енциклопедії сучасної України» «Небесна сотня» – це «символічна назва… учасників Революції гідності», більшість яких загинули 18-20 лютого 2014 року на вул. Інститутській в Києві. Назва «Небесна сотня» «виникла за аналогією до існуючого на Майдані поділу на сотні"
В «Енциклопедії сучасної України» зазначається, що «за основною версією» вперше назву «Небесна сотня» «вжила 23 лютого 2014 року поетеса Т. Домашенко під час церемонії прощання на Майдані Незалежності в Києві з протестувальниками, яких було вбито 20 лютого на вул. Інститутській».
«У подальшому вираз «Герої Небесної сотні» поширено на всіх активістів, які загинули у грудні 2013 – лютому 2014 року, на вшанування пам'яті про них виконували нар. пісню «Пливе кача по Тисині…». Загалом героями «Небесної сотні» вважають 107 осіб».
«Хронологічно першим став П. Мазуренко, побитий у грудні 2013 співробітниками «Беркуту» (згодом помер у лікарні). Формування пантеону «Небесної сотні» розпочалося зі смерті С. Ніґояна, Р. Сеника та М. Жизневсь¬кого (загинули 22 січня 2014 під час силового протистояння на вул. М. Грушевського) та Ю. Вербицького (викрадений із лікарні т. зв. тітушками, побитий і покинутий без одягу в лісосмузі поблизу Києва)».
З того часу минуло 9 років. А пам'ять залишається, «як вічний біль», про який йдеться у творі поетеси Тетяни Домашенко «Вічний біль на прапорі держави».
«… Загинув геній, не звершивши справи // І гени золоті схолонули в журбі… // Як вічний біль на прапорі держави // Ці сонцесяйні очі голубі».
«Уже ніхто не знищить Україну // В тобі, в мені, у кожному із нас».
Підготувала Наталя Звольська
