23 квітня – 145 років від дня народження Григорія Григоровича Ващенка (1878-1967), українського педагога і психолога. В читальній залі Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека відкрито книжково-журнальну виставку «Його гаслом було: «Служіння Богові та Україні»».
Григорій Ващенко народився в с. Богданівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині – Прилуцький район Чернігівської області). Про походження свого батька Григорія Івановича Ващенка він свідчив: «Батько мій походив зі старого козацького роду, що в кінці 18 ст. одержав звання дворянства».
Закінчив Роменську духовну школу та Полтавську семінарію, яку згадував так: «Моїми молодшими товаришами у семінарії були Симон Петлюра і Володимир Щепот’єв, що потім був професором і відомим ученим-літературознавцем, членом СВУ, засудженим 1930 р.». «Серед семінаристів тоді панували українські національні настрої».
Звинувативши інспектора семінарії архимандрита Агапіта в підтримці доносництва, Григорій Ващенко був не допущений до вступу в Київську духовну академію, а відтак розпочав трудовий шлях на учительській ниві в Блотницькій земській початковій школі у Прилуцькому повіті (1898-1899).
З 1899-1903 роках вчився на словесному відділенні Московської духовної академії, де брав участь в організації шевченківських свят.
Викладав у Полтавській єпархіальній жіночій школі та вчительській школі на Шведській Могилі (1903-1904), Кутаїському духовному училищі (1904-1905), Полтавському комерційному училищі (1905-1906), Тихвінському духовному училищі (1906-1909), Тихвінській жіночій гімназії, Тихвінському приватному училищі (19011-1912), духовному училищі в м. Тульчині на Поділлі (1912-1913), Роменському духовному училищі, Полтавському учительському інституті та ін.
З 1907 до 1911 р. працював також на ниві українського письменництва. Про це писав: «За цей час видані три книжки». Йдеться про збірник «Пісня в кайданах», п'єсу «Сліпий» та повість «До грунту» (під псевдонімов Г. Васьківський). Є у його доробку і ряд оповідань.
У серпні 1917 р. на Другому Всеукраїнському вчительському з’їзді першим порушив питання про заснування Української Академії Педагогічних Наук.
У серпні 1919 р. заарештований як український націоналіст у часі захоплення денікінцями Полтави. Від розстрілу порятований завдяки заступництву одного з впливових освітянських керівників та взятий «на поруки».
В 1919-1920 рр. Григорій Ващенко – редактор журналу «Українська культура».
В 1921-1923 рр. – керівник організованого ним навчального закладу для підготовки українських учительських кадрів – трирічних педагогічних курсів ім. Б. Грінченка в с. Біликах Кобилянського повіту Полтавської губернії, куди було перенесено з Полтави учительську семінарію. Це був «найактивніший період» у його житті. Він поставив завдання зробити з учительської школи в Біликах справжню українську педагогічну школу. Попри великий успіх школи, Григорій Ващенко став жертвою цькувань і змушений залишити Білики.
Викладав у Полтавському ІНО, очолював кафедру педагогіки.
В кінці 1933 р. обвинувачений в буржуазному націоналізмі і, як «ворог народу», звільнений з інституту».
В 1936 р. поїхав до Москви і одержав там посаду професора та керівника катедри педагогіки при Сталінградському педагогічному інституті.
В 1940 р. домігся повернення до Полтавського педагогічного інституту.
В 1943 р. разом з родиною виїздить з Полтави до Києва, а звідти «після великих біженських пригод» прибивається у 1945 р. до Німеччини.
В 1945 р. обіймає посаду професора педагогіки та психології філософського факультету Українського Вільного Університету в Мюнхені.
В 1949 р. обраний на посаду ректора Богословсько-педагогічної академії, створеної Українською автокефальною православною церквою у Мюнхені.
2 травня 1967 р. на 90-му році життя Г. Ващенко помер. 05 травня його було поховано на цвинтарі Валдфрідгоф у Мюнхені.
Про життя Григорія Ващенка дізнаємося з книги «Григорій Ващенко: повернення в Україну» (- Львів, 2003. – С. 9-12).
Григорієві Ващенку належать такі слова: «Наше гасло є Бог і Батьківщина. Але це не мусить бути лише порожніми словами. Коли ми з Христом, то мусимо бути і душою і серцем з Ним. Тому, ставлячи в своєму гаслі на першому місці Бога, мусимо ставити Його на перше місце і в своїй діяльності взагалі…» (Григорій Ващенко. «Виховання волі і характеру» - підручник для педагогів. – Київ, 1999. – 385 с.).
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО КНИЖКОВО-ЖУРНАЛЬНОЇ ВИСТАВКИ
Розділ 1. Педагогічні твори Григорія Ващенка
1. Ващенко Г. Вибране. Форми і методи навчання [Текст]: посібник / Г. Ващенко. – Дрогобич: ВПЦ Наш друк, 2011. – 131 с.
2. Ващенко Г. Виховання волі і характеру [Текст]: підруч. для педагогів / Г. Ващенко. – К.: Школяр, 1999. – 385 с.
3. Ващенко Г. Виховний ідеал [Текст] : підруч. для педагогів/ Г. Ващенко. – Львів: Камула, 2006. – 278 с.
4. Ващенко Г. Загальні методи навчання [Текст]: підруч. для педагогів / Г. Ващенко. – К., 1997. – 415 с.
5. Ващенко Г. Основи естетичного виховання [Текст] / Г. Ващенко. – Мюнхен-Лондон: Авангард, 1957. – 46 с.
Розділ 2. Педагогічні погляди Григорія Ващенка
1. Бойко, Алла. Освітні і наукові позиції полтавських педагогів Григорія Ващенка та Антона Макаренка [Текст] / А. Бойко // Рідна школа. - 2018. - № 1-2. - С. 21-28.
2. Бойко А. М. Еволюція взаємин Г. Ващенка й А. Макаренка: ретроспектива і проекція на сучасність / А. М. Бойко // Шлях освіти. - 2012. - № 3. - С. 35-39.
3. Видатний національний педагог Григорій Ващенко [Текст] : збірник матеріялів до 125-річчя від дня народження / Г. Ващенко. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2003. - 64 с. (74.03(4Укр)-8я431 В 42 )
4. Замулянець Наталія. Втілення ідей Григорія Ващенка в системі становлення сучасного національного виховання [Текст] / Н. Замулянець // Укр. мова та літ. - 2018. - №21-22 (901-902). - С. 29-36.
5. Коваль О. Видатний дослідник традицій української етнопедагогіки Григорій Ващенко [Текст] / О. Коваль // Нар. творчість та етнографія. – 1996. – № 1. – С.60-67.
6. Коваль О. Виховно-освітня концепція Григорія Ващенка [Текст] / О. Коваль // Укр. освітній журнал. – 1994. – № 2. – С. 34-37.
7. Ковальчук Г. Виховна система Григорія Ващенка як складова європейської гуманістичної традиції [Текст] / Г. Ковальчук // Вища освіта України. – 2003. – № 4. – С. 117-121.
8. Кулик Наталія. Служіння Богові й Україні [Текст]: [пед. концепції Григорія Ващенка] / Н. Кулик // Омвіта України. - 2015. - № 47, 16 лист. - С. 14-15.
9. Левківський М. В. Національний виховний ідеал Г. Ващенка [Текст] // Левківський М. В. Історія педагогіки. – 2-е вид., доп. – К., 2006. – С. 270-271.
10. Логвиненко О. Проблеми фізичного виховання в педагогічних поглядах Г. Ващенка / О. Логвиненко // Гуманізація навчально-виховного процесу [Текст]. – Слов’янськ, 2001. – Вип. ХІ. – С. 120-127.
11. Любар О. О. та ін. Г. Г. Ващенко про національне виховання української молоді // Любар О. О. та ін. Історія української школи і педагогіки [Текст]: навч. посіб. / О. О. Любар, М. С. Стельмахович, Д. Т. Федорченко.– К., 2003. – С. 324-334.
12. Манько, Олексій. Читаючи Ващенка [Текст] / Олексій Манько // Педагогічна думка : науковий журнал. - 2011. - N 2. - С. 36-38.
13. Нерубанський В. А. Григорій Ващенко - людина, педагог, державник [Текст] / В. А. Нерубанський // Педагогічна майстерня. - 2018. - № 4. - С. 2-4.
14. Рогальська Н. Григорій Ващенко: система дошкільного виховання [Текст] / Н. Рогальська // Дошкільне виховання – 2004. – № 1. – С. 18-19.
15. Самофал Я. Виховання волі у педагогічній спадщині Григорія Ващенка [Текст] / Я. Самофал // Другий Український педагогічний конгрес. – Л., 2006. – С. 475-481.
16. Стащак Леся Григорій Ващенко і система дошкільної освіти [Текст] / Л. Стащак // Пед. думка. - 2011. -- № 2. - С. 42-43.
17. Чоповський, Василь. Взаємодія фізичного та духовного розвитку особистості у педагогічній спадщині Григорія Ващенка [Текст] / В. Чоповський // Педагогічна думка. - 2013. - N 1. - С. 8-14. - Бібліогр.: 7 назв.
Текст підготувала Наталя Звольська
Бібліографічний список літератури підготував Вадим Ковпак
