У відділі зберігання документів та обслуговування користувачів Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека представлено книжково-журнальну виставку "Буковинський поет-лірик", присвячену 160 - річчю від дня народження Воробкевича Сидіра Івановича (1863-1903), українського письменника і композитора
Народився 5 травня 1836 р. в місті Чернівці в сім’ї священика, вчителя богослов’я, брат Григорія Воробкевича.
Навчався Сидір Воробкевич у Чернівецькій гімназії, згодом – у духовній семінарії, яку закінчив 1861 року.
Музичну освіту Сидір здобував приватно в професора Віденської консерваторії Ф.Кренна. У 1868 році склав іспит на звання викладача співу й регента хору у Віденській консерваторії. З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. – на богословському факультеті Чернівецького університету.
Літературна діяльність Сидіра Воробкевича розпочалася 1863 року, коли в збірнику "Галичанин" було надруковано п’ять перших віршів під загальною назвою "Думки з Буковини". 1877 року він видав перший буковинський альманах "Руська хата".
Сидір Воробкевич – один із засновників і редакторів журналу "Буковинськая зоря". Працюючи в Чернівецькому університеті, він очолював "Руське літературне товариство", а з 1876 року – студентське товариство "Союз".
Сидір Воробкевич писав українською, німецькою та румунською мовами. У літературному доробку письменника – вірші, поеми, оповідання, повісті реалістичного й романтичного характеру. Він розробляв теми історичного минулого – оповідання "Турецькі бранці" (1865), поема "Нечай" (1868), драми "Петро Сагайдачний" (1884), "Кочубей і Мазепа" (1891), писав про тяжку долю селянства – вірші "Рекрути" (1865), "Панська помства" (1878). Одним з перших в українській літературі відобразив життя робітників (драма "Блудний син").
Вірш Сидора Воробкевича "Мово рідна, слово рідне", покладений на музику автором, став хрестоматійним. Чимало творів С.Воробкевича перекладено болгарською, німецькою, російською й іншими мовами.
Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, В. Александрі, М. Емінеску, В. Бумбака.
Помер Сидір Воробкевич 19 вересня 1903 року в Чернівцях.
За словами І.Франка, С.Воробкевич був одним з "перших жайворонків нової весни нашого народного відродження".
