17 вересня 2024 року виповнюється 160 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913), українського письменника і громадського діяча. У відділі зберігання документів та обслуговування користувачів Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека відкрито книжкову виставку «Поет краси природи та краси людської душі».
На виставці представлено чимало цікавих книг. Наприклад, книгу літературознавця, культуролога, краєзнавця Ярослава Поліщука, яка називається «І ката, і героя він любив… : Михайло Коцюбинський : літературний портрет» (- К., 2010. – 304 с. Серія «Життя і слово»), в якій автор звернув увагу на те, як Михайло Коцюбинський у розмовах з гуцулами пояснював потребу ретельно фіксувати на папері почуте з їхніх уст. Він говорив: «Я люблю дуже правду. А хочу писати оповідання з гуцульського життя і написати там неправду – то мені дуже се було би прикро, аби люди казали, що я брехав». Ярослав Поліщук підкреслив, що «потреба достовірності вимагала доскіпливої уваги до деталей, а що таких моментів у гуцульському побуті, віруваннях, звичаях, мові, фольклорі було надто багато, то чорнова робота над твором виявлялася складною й тривалою, та ще й в умовах постійного нездужання автора. Навіть назву твору прозаїк обдумував дуже ретельно, обираючи її з дванадцяти варіантів, котрі зафіксував у рукописі».
Привертає увагу книга: Коцюбинський М.М. Тіні забутих предків / Худож.-оформлювач І.В. Осипов. – Харків, 2005. – 350 с. – (Укр. класика). На обкладинці – чудовий Іван Миколайчук, видатний український актор та режисер, який зіграв роль Івана з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» у однойменній стрічці Сергія Параджанова, увійшовши в 1960-ті роки в історію світового кіно.
В даній повісті Михайло Коцюбинський тепло змалював головного героя Івана як дбайливого газду, який любить свою маржину. Ось уривки: «Скільки клопоту було в Івана! Він не мав навіть коли спам'ятатись. Газдівство потребувало вічної праці, життя маржини так тісно в'язалось з його власним життям, що витісняло всякі інші думки… В кошарі його обливало ціле море овець, таких маленьких, круглих. Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг. Він запускав пальці в пухнасту вовну або з батьківським почуттям брав на руки ягня – і дух полонини віяв тоді над ним та кликав у гори. Ставало спокійно і тепло на серці. У сьому булла Іванова радість» ( - С. 30-31).
За словами Ярослава Поліщука, життя і творчість Михайла Коцюбинського «були наснажені невситимими пошуками краси – у літературі й мистецтві, у природі, людях, побуті. І він знайшов свій материк Краси, хай і дорогим коштом, потративши на це багато життєвих і творчих сил. Винагородою було пізнання божественного, абсолютної гармонії».
Текст підготувала Наталя Звольська
