08 лютого 2025 року – день народження французького письменника, автора пригодницьких романів Жуля Верна (1828-1905). В Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека (відділ зберігання літератури та обслуговування читачів (сектор Аб.)) відкрито книжкову виставку «Батько наукової фантастики».
На виставці можна побачити такі твори Жуля Верна як роман «П’ятнадцятирічний капітан», трилогію, що об’єднує романи: «Діти капітана Гранта», «Двадцять тисяч льє під водою» і «Таємничий острів» та ін.
Серед книг привертає увагу невеличка книжечка Жюля Верна «Замок у Карпатах», видана у Львові у видавництві «Світ» у 1992 році. Вона була надрукована за виданням: Жіль Верн «Замок у Карпатах». Львів, 1934 р.
Жуль Верн змалював замок ХІІ або ХІІІ століття, який знаходився в закарпатській околиці Залісся. Замок злився зі скелями високорівні Оргаль. Тому багато туристів останніх десятиліть ХІХ століття думало, що він існує тільки в уяві довколишнього населення. Та все ж, знавцям старовини було дуже цікаво оглянути той замок. Ніхто не знав, хто його збудував на такій висоті. Але було відомо, що з непам’ятних часів панами тої округи були князі Горці, які брали участь у всіх воєнних змаганнях Волощини. В половині ХІХ століття був останнім паном на замку князь Рудольф Горц. Між населенням кружляли чутки, буцімто він загинув. Буйна уява заліських селян заселила замок духами, породила легенди.
В книзі Жуль Верн дуже цікаво висловився про культуру, зокрема про культуру села Верст: «Культура, наче повітря і вода. Вона проникне скрізь, хоч би через найменшу дірку. Але, на жаль, ніякої дірки не пробито в тій частині південних Карпат, а село Верст було найтемніше в окрузі Кольошвару».
Село Верст мало таку славу в той час, коли вчені відкрили електрику. Винаходи Едісона й його наслідників ввійшли в життя. Між всяким електричним приладдям був і телефон.
Один з героїв твору, технік Орфанік, вже багато літ працював над тим, щоб пристосувати електричну енергію до практичних цілей. Інші вчені не вірили в його винаходи. Але працею Орфаніка зацікавився Рудольф Горц і помагав йому грішми.
Жуль Верн дає дуже цікаву характеристику цій історії: «Ця історія не є фантастична; вона тільки дещо романтична. Коли наше оповідання видається неправдоподібне сьогодні, то воно може бути правдиве завтра завдяки науковим здобуткам майбутнього».
Жуль Верн писав: «Коли я говорю про який-небудь науковий феномен, то попередньо досліджую усі доступні мені джерела і роблю висновки на базі фактів. Що ж стосується точності опису, то у цьому відношенні я зобов’язаний численним випискам з книжок, газет, журналів, різноманітних рефератів й звітів, які в мене зібрані заздалегідь й раз-по-раз доповнюються».
Текст підготувала Наталія Звольська

