27 червня 2024 року в Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека (клуб «Вивчаємо видатні постаті України»; вул. Зелена. 24) відбулася зустріч з доктором історичних наук, старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’явича НАН України Миколою Бандрівським, який прочитав лекцію на тему «Археологічні розкопки у підземеллях львівських храмів: у пошуках першопочатків Львова».
Учасників заходу привітала керівник книгозбірні Оксана Кумецька, яка підкреслила, що нам потрібно не тільки вивчати видатні постаті України, але й історію рідного міста Львова.
Представила Миколу Бандрівського завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ, ініціатор, організатор клубу «Вивчаємо видатні постаті України» Наталія Звольська, яка зазначила, що Микола Бандрівський – відомий археолог, який проводить археологічні розкопки у підземеллях львівських храмів і не тільки. Він переконаний, що ще до польського короля Казимира ІІІ ми мали кам'яний Львів з мурованими спорудами, соборами, палацами. А слова польського історика 15 століття Яна Длугоша «Львів Казимир застав дерев'яним, а лишив кам'яним» - це міф і кліше.
Микола Бандрівський представив найновіше археологічне дослідження найдавніших львівських православних соборів і церков, які знаходилися на Руській дільниці Львова, доводячи, що княжий Львів, який став у 1270 році столицею Руської держави, не міг не мати свого величавого кафедрального собору. Микола Бандрівський розповів про введені в науковий обіг письмові джерела: згадки про Мегалі Екклесія – владичний собор, який існував на місці пізнішого домініканського монастиря. Ці згадки підтверджують припущення про величний кафедральний собор Львова часу руських князів.
Археолог розповів про свіжі припущення поховання у Львові видатних представників княжого роду Романовичів та членів їх родин.
У 2014 році було висловлене припущення, що інформація про поховання у Львові видатних представників княжого роду Романовичів та членів їх родин стосувалася виключно середмістя (в межах мурів) і жодним чином не мала причетності до культових споруд поза ними.
Наприклад, звістку Варфоломія Зиморовича про перенесення князем Левом останків свого батька галицько-волинського князя та Великого князя Київського, і якийсь час – короля Русі, Данила Романовича з Галича до Львова у 1282 р. й уточнення святоюрської хроніки про перепоховання його тлінних останків саме у львівській церкві св. Георгія, слід розглядати як непряме свідчення існування в той час у Львові – в середині міста (в межах мурів) – спеціально відведеного місця для упокоєння видатних можновладців.
Микола Бандрівський розповів про свіже бачення на розташування церкви св. Георгія (Юрія), яка не збереглася, але першопочатково знаходилася в середмісті поблизу сьогоднішньої ставропігійської Свято-Успенської церкви на вул. Руській. Там, можливо, був перепохоронений Данило Галицький.
Археолог приділив велику увагу вежі Корнякта. Бо саме під нею, на його думку, після руйнування церкви св. Георгія, могли бути перенесені останки Данила Галицького і не тільки.
Микола Бандрівський розповів про свою книжку «Від Мегалі Екклесія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській (з історії православних храмів львівського середмістя)» (– Львів: Ліга-Прес, 2014. – 152 с.: іл.).
Ще далеко до російсько-української повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 році, Микола Бандрівський запропонував шукати княжі усипальниці в середмісті, в найпрестижнішій на той час, найбільш підвищеній ділянці, в районі,
де розташований сьогодні архітектурний ансамбль церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській та сусідній із ним храм Пресвятої Євхаристії з прилеглими будівлями (колишній домініканський костел і монастир).
Микола Бандрівський стверджує, що розміщувати княжі усипальниці (мартирії) виключно в межах мурів і, найчастіше, у величних соборах або ж у спеціально споруджених для таких цілей менших церковцях з каплицями та з розгалуженою системою підземних крипт, було загальноприйнятими вимогами престижу і гідного пошанування предків, якого намагалися дотримуватися всі правлячі династії тогочасної Європи.
Захід був насиченим, багатогодинним, з великою кількістю запитань.
«Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» висловлює подяку п. Миколі Бандрівському за дуже цікаву, змістовну лекцію, яка змушує думати. Чекає наступних зустрічей.
Текст підготувала Наталя Звольська
