05 вересня 2024 року до Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека (клуб «Вивчаємо видатні постаті України»; вул. Зелена, 24) завітав журналіст, краєзнавець, екскурсовод, знавець Львова, автор багатьох книжок та статей про Львів – Юрій Смірнов, який розповів про Львівські історичні дзвони.
Учасників клубу привітала його ініціатор, організатор, модератор, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи Наталя Звольська. Клуб працює в рамках проєкту «Інноваційна бібліотека» (освіта для дорослих), який започаткувала і очолює керівник книгозбірні Оксана Кумецька.
Наталя Звольська представила Юрія Смірнова, зазначивши, що про нього дуже гарно відзиваються колеги-екскурсоводи за професіоналізм, науковий підхід. Вона оголосила тему заходу, підкресливши, що львівське дзвонарство отримало статус нематеріальної культурної спадщини України. Львівські дзвони – це не просто звуки міста, а його душа, історія та традиції, які передаються від покоління до покоління.
Ми чуємо «Благовіст» перед Службою Божою, «Передзвін» - перед освяченням пасок та ін. На жаль є і сумна мелодія дзвонів.
В ніч 04 вересня 2024 року після 04:30 кілька груп крилатих ракет увійшли в повітряний простір України. На територію Львівщини «кинджали» зайшли після 05-ої. Загинуло семеро львів'ян. Серед них – Ярина (21 рік), Дарина (18 років), Емілія (7 років) Базилевичі та їхня мати Євгенія - ціла сім'я, крім батька Ярослава Базилевича, який, як виявилося, походить з родини Івана Франка.
05 вересня 2024 року у Львові був День жалоби. Тому було оголошено хвилину мовчання.
Наталя Звольська зазначила, що у Львові є найстаріший в Україні дзвін - Дмитро Любарт (1341) (Собор Святого Юра), найбільший в Галичині дзвін – Кирило (висота і діаметр приблизно 2 м.) (Вежа Корнякта). Запросила до слова Юрія Смірнова.
Юрій Смірнов підкреслив, що у нього є інформація про 175 історичних дзвонів Львова. На сьогоднішній день у Львові залишилося тільки 30 дзвонів. Наприклад, в церкві св. Миколая (на розі вулиць Грушевського та Драгоманова) було 5 дзвонів, залишився 1. В церкві Святого Онуфрія було 6 дзвонів, Марії Сніжної – 8 дзвонів.
Юрій Смірнов наголосив на великій цінності дзвона «Дмитро», адже ще у 17 столітті єпископ Шумлянський заповідав дуже його шанувати. Пан Юрій розповів гіпотезу доктора історичних наук, старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України Миколи Бандрівського щодо цього дзвона.
Учасники заходу дізналися також багато цікавого про дзвін «Кирило». Зокрема, про його фотографа Тараса Завадського; архівний лист до Австрійського Міністерства на захист дзвону «Кирило».
Присутні дізналися також про отця Карапета Гарібяна, який служить у Вірменській церкві і який написав інформацію про дзвони Вірменської церкви.
Юрій Смірнов розповів про відомих львівських ливарників. Зокрема, про Федора Полянського (друга половина 18 ст.), який відлив дуже багато львівських дзвонів. Він був українцем. Збереглися реальні документи, що Федір Полянський жив на Галицькому передмісті.
Юрій Смірнов розповів також про ливарників Лебрехта, Бельмана та багато іншого.
Журналіст-міжнародник Марко Сімкін, який був на заході, високо оцінив дослідження Юрія Смірнова про Львівські історичні дзвони. Він продемонстрував книжку П.М. Жолтовського «Художнє лиття на Україні ХІV-ХVІІІ ст.».
Учасники заходу мали можливість почути імітацію дзвонів на бандурі у виконанні кобзаря Бориса Бабенка. Він також виконав перший куплет пісні «Слава полеглим Героям» на власні слова.
«Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» висловлює подяку Юрію Смірнову за змістовну, цікаву лекцію. Всім учасникам заходу – за теплу підтримку.
Текст підготувала Наталя Звольська
