08 травня 2025 року Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека" та літературно-мистецький клуб "Кредо" (куратор Наталія Калиновська) презентували книгу громадянина США, який оселився в Україні, волонтера Крега Р. Лесі та ін. "У країні крові та соняшників. Трагедія війни" (- Львів, 2024).
Модерувала захід, читала вірші поетеса, заслужена діячка естрадного мистецтва, кураторка клубу «Кредо», науковець, викладач Національного університету «Львівська політехніка», засновниця та голова журі Всеукраїнського літературного конкурсу серед учнівської молоді «У римах світлих оживає слово!», співавторка презентованої книги Наталія Калиновська.
До книгозбірні завітали також учні Ліцею «Надія» ЛМР з учителем Вікторією Говдик, яка здійснювала переклад виступу п. Крега Р. Леслі та є співавтором презентованої книги.
Учасників заходу привітала керівник книгозбірні Оксана Кумецька. Оскільки захід відбувався в День пам'яті та примирення (8 травня), коли український народ відзначає 80-ті роковини Перемоги Об'єднаних Націй над нацизмом, Оксана Кумецька закликала пам’ятати про тих, хто боровся за Україну тоді і шанувати тих, хто воює за неї сьогодні.
Наталія Калиновська, як модератор заходу, розпочала свій виступ хвилиною мовчання у пам’ять про жертв Другої світової війни та всіх полеглих Героїв, а також продекламувала свій вірш «Не плачте», який увійшов у вище названу книгу.
Наталія Калиновська запросила до слова Марка Сімкіна, Валентина Бордуна, Вікторію Говдик, Феодосію Колесник.
Марко Сімкін (журналіст-міжнародник, громадський діяча член експертної ради Департаменту освіти та науки ЛОДА з питань історичної спадщини, патріотичного виховання молоді), згадуючи полеглих героїв та безвинних жертв Другої світової війни, підкреслив, що Друга світова війна забрала життя кожного п’ятого нашого співвітчизника. Він вважає, що краще в цей День мовчки запалити свічку та прочитати поминальну молитву за полеглими в тій далекій війні.
Валентин Бордун (27-річний медик). З початку російського вторгнення він долучився до волонтерської роботи і разом з матір’ю та двома іншими українськими патріотами став співзасновником служби «Медико-психологічна допомога». Працює на Львівському залізничному вокзалі, де волонтери допомагають евакуйованим людям. Валентин Бордун – один з авторів книги «У країні крові та соняшників…» розповів про есей «Моя історія». Подякував Крейгу Р. Леслі за підтримку України та упорядкування видання.
Вікторія Говдик має ступінь магістра з публічного управління та адміністрування. Викладання – це її професія і покликання. Її чоловік – капітан в Українській армії. Валентина Говдик розповіла про есей «Я обрала залишитися». Подякувала Крегу Р. Леслі за співпрацю.
Феодосія Колесник (письменниця, журналістка, членкиня Національної спілки журналістів України, громадська діячка, голова ГО «Освітньо-європейський центр Феодосії Колесник») висловила особливу подяку упоряднику видання Крейгу Р. Леслі, назвавши дану книгу «голосом народу», «документацією та хронологією сьогоднішніх подій, які ми повинні пам’ятати та гідно нести, відбудовуючи Україну».
Крег Р. Леслі - громадянин США, який оселився у складний воєнний час в Україні, член громадської організації «Слава Україні» (Колорадо), ліцензований адвокат, автор двох книг «Імпічмент Буша-Чені» (2007), «Легалізоване вбивство у Флориді» (2013).
Адвокатська практика Крейга в Америці – 33 роки. Був на посаді федерального судді у Каліфорнії. Пройшов також шлях викладача в університеті штату Айова. Викладав соціологію, імміграційну та соціальну юстицію.
Гуманітарна місія Крейга розпочалася в Колорадо, коли він у березні 2023 року увійшов до складу громадської організації «Слава Україні». У травні 2023 року Крейг прибув до Львова. Віддав 10 місяців творенню цієї книги, працюючи з 20 людьми, переважно українцями, а також з іноземними партнерами.
Крім Наталії Калиновської, Валентина Бордуна, Вікторії Говдик, в книзі «У країні крові та соняшників…» містяться есеї та вірші Ігоря Бардацького, Вікторії Сокіл, Поліни Тараненко, Наталії Шматок, Олександри Бриль, Романа Шалунова, Крістіана Фукса, Томаша Фронтчака, Віталія Петрова, Катерини Сухомлинової, Елуан Гроло. Це оригінальні розповіді про пережите в час російсько-української війни.
Крейг розповів, як його звела доля з цими людьми, коли він працював волонтером на Львівському вокзалі.
Діти декламували вірші про війну.
Користуючись нагодою, прес-служба ЛОНПБ взяла інтерв’ю у великого друга України Крейга Р. Леслі. Пану Крейгу було поставлено ряд запитань, на які він охоче відповів.
- Шановний пане Леслі, приїхати в Україну з далекої Америки в час війни – це дуже серйозний крок. Чи коли Ви їхали сюди, - Вас зупиняли рідні та друзі, чи запитували вони, для чого їдете?
- У мене є сестра, яка хворіє, і через те мусив кілька разів відкладати свій рейс. Але я точно знав, що маю поїхати. І ось в квітні 2023 року прилетів до Польщі – там впродовж місяця я вирішував, що маю робити далі. А вже наступного місяця, в травні, - приїхав в Україну. А далі, власне, на все була воля Божа.
- Що найбільше вразило з того, що Ви побачили в Україні?
- Перші такі незабутні враження отримав, коли приїхав зі Львова до Києва. На Софійській площі тоді експонувалася воєнна виставка, на якій я побачив російські танки. Почав спілкуватися з місцевими жителями, і це спілкування дуже мене вразило. Наприклад, познайомився з молодою лікаркою, яка надавала людям медичну допомогу , взяв у неї інтерв'ю. Жінка мені розповідала про жахливі звірства, які чинили росіяни… Після Києва я поїхав у Харкіав, і там теж багато спілкувався з людьми. Пригадую, у потязі зустрів військового, розговорилися. Він розповів мені про двох своїх побратимів, які були хорошими бійцями, але, на жаль, не вижили. Таких розповідей, які потім увійшли в книжку, ставало все більше. І все більше у мене накопичувалося емоцій. На написання книги пішов один рік. Але це було не просто написання. Я вислухав багато історій, і кожною з них пройнявся, перш ніж викласти на папері… Протягом року, працюючи над книгою, я зрозумів саму суть того, що відбувається, зрозумів відділити правду від російської пропаганди. В моїй країні, коли іще я вчився в школі, на уроках історії ми довідувалися хіба про радянський союз. Але зараз я знаю справжню історію. Все це загалом і вилилося в бажання далі допомагати Україні.
- Цікаво, як Ви спілкувалися з українцями?
- А я вивчаю українську – маю вчительку української мови. Вивчати дуже важко, але я дуже стараюся і вже навіть трохи розмовляю, не дуже добре. Знаю деякі потрібні фрази. «Чи не хотів чогось поїсти?», «Чи не хотів би попити?». Останні чотири місяці, щоправда, я не дуже стараний учень, але то через брак часу, бо бажання вчитися я маю. От з понеділка обов'язково відновлю заняття. Бо я не збираюся повертатися в Америку – збираюся жити в Україні після війни. І до слова, політику чинного американського президента вважаю неприйнятною як для Америки, так і для світу.
- Чи маєте Ви мрію?
- Так. Я хочу закінчення війни. Але не просто закінчення війни і не капітуляції України, я хочу нашої перемоги і знищення росії… Мої дні на землі потроху збігають, але це потрібно для майбутньої української нації. Господи, помилуй нас…
«Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» висловлює подяку куратору клубу «Кредо» Наталії Калиновській, упоряднику книги Крегу Р. Леслі та всім її авторам за змістовну книгу, організацію заходу; учасникам клубу «Кредо», які не є авторами, але були присутні на заході – за теплу підтримку. Учням – за участь.
Текст підготувала Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ
