5 травня 2026 року до Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки (клуб "Вивчаємо видатні постаті України") завітав доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, голова Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка Андрій Сова, який прочитав лекцію на тему «Степан Гайдучок: теоретичні та практичні здобутки у царині тіловиховання».
До бібліотеки прийшли також учні 11 класу Ліцею №6 ЛМР разом із своїм учителем фізичної культури Миколою Ковальським.
Учасників заходу привітала завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ, організатор клубу «Вивчаємо видатні постаті України» (в рамках проєкту "Інноваційна бібліотека"; керівник Оксана Кумецька) Наталія Звольська. Вона представила гостя. Зазначила, що сьогодні мова буде про таку видатну постать як Степан Гайдучок (1890-1976), який народився в селі Підтемне біля Щирця (Львівщина).
Підкреслила, що Степан Гайдучок був всебічною людиною: педагогом (учитель тіловиховання у львівських гімназіях), лікарем, громадським діячем, футболістом, письменником, архівістом та ін. Він поєднував високий інтелект, творчі здібності та фізичну досконалість.
Андрій Сова розповів про дитячі та юнацькі роки Степана Гайдучка, навчання в університеті та початки педагогічного шляху, діяльність у громадських спортивних організаціях до 1914 року, участь у боротьбі за українську державу 1914-1920 рр., організацію та популяризацію українського спорту в 1920-1930-ті рр., творчу спадщину, педагогічну працю в міжвоєнний період, життя та діяльність у 1940-1970-ті рр.
Андрій Сова звернув увагу на виставку, розгорнуту ним та Тарасом Кузем в ЛОНПБ. Тарас Кузь – це старший науковий співробітник, завідувач відділу Музей визвольної боротьби України Львівського історичного музею.
Виставка називається «Степан Гайдучок (1890-1976). Життєвий та творчий шлях професора українського тіловиховання». Автори виставки: Андрій Сова та Тарас Кузь. Дизайн – Христини Маліновської.
Андрій Сова розповів, які матеріали використано при створенні виставки. Зокрема: з приватного архіву Степана Гайдучка, надані п. Лесею Крип'якевич; приватних збірок родини Білинських, Люби Базилевич, Олега Рожанківського та ін. Виставку видрукувано за фінансової підтримки Фонду святого Володимира.
В автобіографії, датованій 27 лютого 1950 р., Степан Гайдучок про себе написав: «Родився я в р[оці] 1890-13/ІІІ, в селі Підтемне Щирецького району Львівської області в сім'ї селян середняків. Батько умер, [залишивши] мене дитиною, десь 1893 р., мати – в 1916 р. Були у мене брат [Йосип], старший від мене, та старша сестра [Єва]. Обоє селяни. Брат помер в 1943 р., а сестра, мабуть, - в 1946 р. точно мені невідомий рік. Батькова і мамина родина жила в селі Семенівка (поряд з Підтемним), також селяни…».
За словами Андрія Сови, Степан Гайдучок змушений був свідомо подати такі дані, щоб не наражати себе (працював на той час у Львівському державному медичному інституті (нині – Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького)) та доньку Богдану, яка мешкала в Австралії, на зайві неприємності від радянської влади. Насправді, як розповідають мешканці села Підтемного, його сім’я була однією із найбагатших у селі.
Степан Гайдучок навчався в Академічній гімназії Львова. Там, окрім обов’язкових предметів, відвідував необов’язкові уроки гімнастики (руханки), які проводив Іван Боберський. Саме знайомство Степана Гайдучка з руханкою і професором І. Боберським вплинуло на все подальше його життя.
Впродовж вересня 1909 р. – травня 1910 р. С. Гайдучок відбував державні студії з фізичного виховання у Празі.
Завдяки наполегливій праці 28-29 грудня 1910 р. склав державний іспит у Львівському університеті, здобувши фах учителя руханки (фізичного виховання).
У 1910-1914 рр. С. Гайдучок навчався на медичному факультеті Львівського університету. Паралельно з навчанням у Львівському університеті від лютого 1911 р. до липня 1913 р. працював учителем гімнастики (руханки) у приватній учительській жіночій семінарії, дівочій школі ім. Шевченка Руського товариства педагогічного та гімназії сестер василіанок у Львові.
8 жовтня 1910 р. С. Гайдучок став членом українського гімнастичного товариства «Сокіл-Батько».
За активної участі С. Гайдучка у сокільському товаристві відбулося багато знакових подій і заходів, зокрема: Краєвий здвиг у Львові 9-10 вересня 1911 р., VІІ Всесокільський злет у Празі 29 червня - 1 липня 1912 р., Шевченківський здвиг у Львові 27-29 червня 1914 р.
Степан Гайдучок був начальником змагової комісії Спортового товариства студентів вищих шкіл «Україна».
Гайдучок поряд з Іваном Боберським, Петром Франком, Іваном Чмолою стояв біля витоків «Пласту», зокрема розбудовував цю організацію на базі «Сокола-Батька» у Львові напередодні Першої світової війни.
Степан Гайдучок добровільно зголосився до лав української армії Західно-Української Народної Республіки.
Як військовий лікар, в 1919 р. у подільському чотирикутнику смерті врятував Олену Степанів та Дмитра Палієва, хворих на висипний тиф.
Життя Степана Гайдучка надзвичайно насичене, цікаве.
Степан Гайдучок – один із засновників Карпатського лещетарського клубу, був діяльним членом цієї організації упродовж 1924-1939 рр.
У 1935 р. взяв участь у Першому українському педагогічному конгресі у Львові.
Степан Гайдучок – автор понад 200 публікацій.
Андрій Сова під час заходу радо відповідав на поставлені запитання. Подарував Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці календар на 2022 рік «Генерали Української Повстанської Армії», який було видано з нагоди 80-річчя створення УПА за підтримки департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації.
Календар прикрашають портрети Романа Шухевича, Василя Кука, Дмитра Грицая, Олекси Гасина, Дмитра Маївського, Миколи Арсенича, Івана Климіва, Леоніда Ступницького, Івана Трейка.
Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека висловлює подяку п. Андрію Сові за змістовну, цікаву лекцію, експозицію виставки, а також за унікальний календар; Тарасу Кузю – за експозицію виставки; українській інтелігенції, присутній на заході, адміністрації Ліцею №6 ЛМР, п. Миколі Ковальському та учням 11 класу – за теплу підтримку.
Текст підготувала Наталія Звольська
