14 травня 2026 року в Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці (клуб "Вивчаємо видатні постаті України") відбулася презентація збірки нарисів Національного музею Т. Шевченка "Тарас Шевченко та дворянські родини" (-Київ : Фенікс, 2018. - 448 с. : іл.).
Презентували:
Тетяна Калініна, українська музейниця, старший науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка (онлайн);
Наталія Гумницька, науковець, громадський діяч, багаторічний відповідальний секретар-референт Наукового товариства ім. Т. Шевченка, культуролог.
До бібліотеки завітали учні 8-А класу Ліцею 21 ЛМР з учителем Блащак Лілією Валеріївною (вчителем англ. мови).
Учасників заходу привітала керівник книгозбірні Оксана Кумецька. Вона назвала тему. Представила промовців.
Підкреслила, що Т. Шевченко залишається надзвичайно актуальним і сьогодні.
Тетяна Калініна звернула увагу на автопортрет Т. Шевченка за 1845 р. Це єдиний автопортрет, на якому він веселий, безтурботний.
Продемонструвала "Портрет Варі й Василька Рєпніних" (1844). Це чудовий акварельний портрет, який був створений у період перебування Шевченка в маєтку Рєпніних у Яготині. Варвара Рєпніна (тітка зображених дітей) дуже цінувала творчість Шевченка та підтримувала його. У листі до М.К. Чалого за 1881 р. вона підтверджувала, що портрет був вручений їй особисто Тарасом Шевченком.
В 1843 р. Шевченко намалював портрет В.О. Закревського. Цей портрет був виконаний в Березовій Рудці (Полтавщина), у маєтку Закревських. Шевченко зобразив свого приятеля Віктора Закревського (молодшого брата Платона Закревського) у домашній обстановці - в халаті та пантофлях. Це портрет-шарж, що відображає теплі дружні стосунки між художником та Закревським.
Тарас Шевченко намалював портрети Платона Закревського та його дружини Ганни. Він познайомився з подружжям Закревських на початку 1940-х років під час своїх подорожей Полтавщиною, зокрема в с. Мойсівка, де часто бував у маєтку Тетяни Волховської. Він був захоплений Гарною Закревською.
Тетяна Калініна продемонструвала портрети Андрія та Іллі Лизогубів (1846-1847).
Андрій Лизогуб - нащадок козацько-старшинського роду, власник маєтку в Седневі. Він разом із братом Іллею гостинно приймали Шевченка в своєму седнівському маєтку. Поет віддав їм на зберігання чернетки. Андрій Лизогуб підтримував зв'язок із поетом, коли той був на засланні.
Портрет Є. Кейкуатової Шевченко намалював у 1847 р. Це була остання його робота перед арештом.
Портрет княгині Єлизавети Кейкуатової створений в с. Бігач (Чернігівщина), у маєтку Миколи Кейкуатова. Єлизаветі на той час було 20 років.
Тарас Шевченко під час своїх подорожей Україною в 1840-х роках та пізніше активно спілкувався з представниками української шляхти та нащадками козацької старшини. Серед цих родин були такі, які підтримували поета, колекціонували його творчість, допомагали меценатством. Зокрема: Тарновські, Капністи, Рєпніни-Волконські, Мартоси, Лизогуби, Закревські, Галагани, Білозерські та ін.
Петро Мартос, представник козацько-старшинського роду, видав власним коштом перший "Кобзар" (1840).
Вище перечислені родини, часто всупереч імперській політиці, зберігали пам'ять про Гетьманщину. Саме до цього кола "земляків"-дворян, інтелігенції спрямоване послання Шевченка "І мертвим, і живим...", де він закликає їх вивчати українську історію та не цуратися свого.
Наталія Гумницька подякувала Тетяні Калініній за співпрацю та презентацію. Розповіла про родину Капністів. Тараса Шевченка та родину Капністів, зокрема Олексія Капніста (миргородського повітового предводителя дворянства, сина Василя Капніста) поєднували спільні українські інтереси, а також підтримка поета у складний період.
Шевченко неодноразово бував у маєтку Олексія Капніста в с. Велика Обухівка.
Капністи належали до української інтелігенції, яка шанувала національну культуру, що зближувало їх із поетом. У родині Капністів зберігалися рукописи творів Тараса Шевченка періоду "Трьох літ".
Наталія Гумницька звернула увагу на зв'язок Т. Шевченка з Василем Капністом та твори Василя Капніста "Ябеда" (комедія), "Ода на рабство".
Тараса Шевченка та Василя Капніста пов'язувало прагнення зберегти українську автономію.
Спілкування з освіченими людьми дозволило Шевченку розширити свій світогляд, отримати доступ до літератури та мистецтва.
Шевченко впливав на українську аристократію, нагадуючи їй про козацьке коріння, а шляхта (козацько-старшинські роди) допомагали йому в дослідженні історії України.
Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека висловлює подяку Тетяні Калініній та Наталії Гумницькій за презентацію; адміністрації Ліцею 21 ЛМР, вчителю Лідії Блащак, учням 8-А класу і всім присутнім на заході - за теплу підтримку.
Текст підготувала Наталія Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ, організатор клубу "Вивчаємо видатні постаті України"
