Продовжуємо знайомити наших читачів із педагогами минулого – переважно це маловідомі чи незаслужено забуті імена. Одне з таких імен – Юліан Юліанович Кобилянський (1859-1922). Талановитий педагог, мовознавець-лексиколог, перекладач, рідний брат письменниці Ольги Кобилянської, який залишився дещо в тіні своєї талановитої сестри.
Випускник Чернівецького та Ягеллонського університетів, Юліан Кобилянський усе життя викладав класичні мови і літератури в гімназіях, першим в українській лексикографії уклав «Латинсько-український словар» (660 сторінок), який і досі становить цінність для фахівців і за який автор був нагороджений орденом Франца-Йосифа. Написав велику кількість підручників та посібників для шкіл, створював та розвивав тодішні учительські товариства.
Юліан Юліанович Кобиля́нський народився 26 грудня 1859 року в містечку Ґура-Гумора в Південній Буковині (нині Ґура-Гуморулуй, Румунія), де батько, Юліан Якович Кобилянський, працював канцеляристом при повітовому управлінні. Він друга дитина в сім’ї – всього в сім’ї було семеро дітей. Письменниця Ольга Кобилянська – четверта.
Батько великого сімейства, Юліан Кобилянський був родом з Галичини, навчався у школі в Бучачі. Мати, Марія Йосипівна Вернер, походила зі спольщеної німецької родини – її родичем був відомий німецький поет-романтик Захарій Вернер. Дослідники пишуть, що з любові до чоловіка Марія Вернер вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала дітей у пошані та любові до українства. У сім’ї розмовляли німецькою, польською та українською мовами.
Родина часто переїжджала. Із Ґумори у Сучаву, аби діти мали змогу відвідувати школу. Потім у гірський Кимполунг (нині – Румунія), потім у Димку (сучасна Чернівецька область), у будинок бабусі Кобилянської, оскільки батька звільнили зі служби. А ще через два роки – у Чернівці.
Збереглися цікаві спогади про життя Кобилянських у Кимполунзі. Виявляється, саме завдяки главі родини. Юліану Яковичу, в містечку була збудована українська греко-католицька церква. Для цього Юліан Кобилянський розіслав у різні куточки Буковини й Галичини збирачів пожертв, організовував благодійні заходи та лотереї.
Родині Кобилянських дорого обійшлася ініціатива будівництва української греко-католицької церкви в Кимполунзі. Проти Юліана Кобилянського виступили румунські шовіністи, які врешті змусили його виїхати з міста.
Майбутній педагог Юліан Юліанович був неординарною дитиною, згодом талановитим юнаком. Є спогади, що разом з сестрами Ольгою та Євгенією він грав у самодіяльних виставах в Кимполунгу, добре співав, причому часто співав разом з сестрою Ольгою Кобилянською. Під час навчання в Чернівецькому університеті Юліан привозив молодшим братам і сестрам книги, ділився з ними своїми знаннями.
У цій багатодітній сім’ї була традиція: у визначні дні вони занотовували в альбом улюблену пісню. І сьогодні у фондах Чернівецького літературно-меморіального музею О. Кобилянської зберігаються збірники із записами українських, російських, польських, сербських народних пісень і пісень літературного походження, які зібрала родина Кобилянських. Найвартісніший альбом – у юного Юліана Кобилянського, який захоплювався народною творчістю. Була така думка, що Юліанові Юліановичу все давалося легко. Але насправді він багато над собою працював…
…У 1904 році, коли Юліан Кобилянський вже був професором в гімназії, він збудував власний будинок у Чернівцях на вулиці Балті-Нестора, 11, і поселився туди з дружиною.
Нині ця невеличка вілла розташована у Чернівцях на вулиці Олега Ольжича, 43, а меморіальна таблиця свідчить про те, що тут проживала… Ольга Кобилянська. Так і є. З травня 1920 року по травень 1926 рік письменниця жила в будинку свого брата.
Ольга Кобилянська любила старшого брата, якого в родині називали Юльком, «Юлько – переконаний філолог», - писала вона про нього. І коли вже відійшли у вічність батьки, а потім ще й були важкі воєнні лихоліття, то брат поселив Ольгу Кобилянську разом із прийомною донькою Галюсею та служницею в своєму домі.
Але через два роки Юліан ще в доволі молодому віці відійшов у вічність, а Ольга залишилась з його дружиною. І по смерті Юліана (помер 11 жовтня 1922 року) письменниця ще чотири роки жила в його домі.
За своє недовге життя Юліан Кобилянський багато встиг. По закінченні вищих шкіл працював професором латинської та давньогрецької мови і літератури в гімназіях Радівців, Сучави, у першій німецькій гімназії в Чернівцях, викладав класичну філологію в українських класах Коломийської гімназії. З 1897 року і до кінця життя працював у Другій цісарській гімназії (нині – гімназія №5) у Чернівцях – викладав класичні мови і каліграфію.
Цікавий факт. Першою ученицею Юліана Кобилянського, ще в юності, була подруга Ольги Кобилянської, неймовірна Софія Окуневська, перша українська жінка-лікар, яка пізніше так згадувала свого вчителя в листі до Ольги: «Мій перший, любий учитель латинської мови. Я не стала філологом, але до цього часу люблю філологію». Знаходимо інформацію, що на той час Юліан був таємно закоханий у свою ученицю Окуневську.
Юліан Кобилянський добре знав потреби учнів, тож уклав «Латинсько-український словар для шкіл середніх». Словник вийшов у Відні 1912 р. і містив близько 20 тис. латинських слів, яким подано точні чи близькі за своїм значенням українські відповідники.
Особливість цього словника - великий обсяг синонімів у перекладній частині. До прикладу. латинське слово «paluster» переклав сімома відповідниками з української мови: «грузький, багнистий, багновиця, багнячка, мочаристий, трясовина, в багні живучий». Кожну лексему підтверджував прикладом з української літератури. До початку ХХІ ст. словник Ю. Кобилянського залишався найбільшим з латинсько-українських словників.
Спочиває професор Юліан Кобилянський у родинному гробівці Кобилянських-Панчуків на Руському цвинтарі в Чернівцях. Єдиний син Юліана помер у 1966 році у Відні…
Про Юліана Кобилянського на загал небагато досліджень – згадки про нього знаходимо переважно в книгах, які присвячені Ользі Кобилянській, або в місцевій періодиці в Чернівцях.
Але до 165-ліття українського педагога, яке відзначатимемо цього року, працівники нашої науково-педагогічної бібліотеки підготували «МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо вивчення постаті Юліана Юліановича Кобилянського – педагога, мовознавця-лексиколога, перекладача, рідного брата Ольги Кобилянської, який відіграв значну роль у житті письменниці».
Тож запрошуємо до нас, щоб ознайомитися з цією роботою – коротким дослідженням життя славетного українця, який дуже багато вніс в історію української педагогіки та лексикографії в тодішніх непростих умовах бездержавності.
На фото.
Родина Кобилянських – батьки і семеро дітей.
Так виглядав словник 1912 року. На жаль, такого видання у нашій бібліотеці сьогодні немає.
Прес-служба КЗ ЛОР ЛОНПБ
