5 жовтня – народився Богдан-Ігор Антонич (1909-
1937), український поет, прозаїк, перекладач,
літературознавець.
У приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної
бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку:
«Поет – модерніст ХХ століття»
(Експонується з 5 жовтня до 3 листопада в приміщенні
абонементу)
Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на
Лемківщині.
Хлопець спочатку навчався вдома, а з 1920 року — у Сяноцькій гімназії, яку він закінчив 1928
року.
Вищу освіту Антонич здобув у Львівському університеті за спеціальністю «Польська
філологія» (1928-1933 рр.). Паралельно із загальними філологічними студіями і поетичною
творчістю Антонич багато уваги приділяв оволодінню українською літературною мовою.
Уперше прилюдно з читанням власних творів Антонич виступив 20-річним юнаком 1929 року,
як член товариства студентів-україністів, у «Живій літературній газеті».
Після закінчення університету Б.-І. Антонич здобув ступінь магістра філософії та магістра
польської філології. На державну службу Б.-І. Антонич не влаштувався, а почав
співпрацювати із львівськими українськими журналами, збірниками, виступав з поезіями і
статтями на літературні та мистецькі теми.
Поет друкував свої твори у журналах різних політичних спрямувань («Вогні», «Дзвони»,
«Вісник», «Назустріч», «Наша культура», «Ми» тощо). Не бажаючи обмежувати свою
поетичну творчість якоюсь певною ідеологією, Б.-І. Антонич з 1934 року припинив
публікуватися у «Віснику», що його редагував Д. Донцов, та релігійному часописі «Дзвони»,
віддаючи перевагу позапартійному часописові «Назустріч».
Якийсь час він редагував молодіжний часопис «Дажбог».
Перша збірка поезій Б.-І. Антонича «Привітання життя» вийшла 1931 р., коли авторові було
22 роки.
Згодом з’явилися ще дві: «Три перстені» (1934 р.) та «Книга Лева» (1936 р.). Уже після смерті
поета побачили світ «Зелена Євангелія» (1938 р.) та незакінчена збірка «Ротації» (1938 р).
Помер Антонич 6 липня 1937 на двадцять восьмому році життя. Після перенесеного
апендициту та наступного запалення легень перевтомлене довгою і високою гарячкою серце
не витримало. Похований у Львові.
