Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Ірини Литвиненко, канд. психол. н. «Шукаємо опори в кризових ситуаціях: психопрактики для дітей і дорослих» (Литвиненко І. Шукаємо опори в кризових ситуаціях: психопрактики для дітей та дорослих [Текст] / Ірина Литвиненко // Дошкільне виховання. - 2023. - № 4. - С. 3 – 6.)
Війна – тяжке випробовування. Але в наших силах пройти його з гідністю та мінімізувати втрати, яких воно може завдати нам і нашим дітям. Про найважливіші опори, зо допомагають зберегти психічне і фізичне здоров’я дорослих і дітей у ситуації тривалого стресу, розмірковує авторка. Корисний бонус – практичні вправи на щодень, які допоможуть дітям опанувати найважливіші для відновлення та збереження психічного здоров’я вміння.
Інструменти самодопомоги.
Відреагування емоцій: людині необхідно «виплакатися», тобто відреагувати певну життєву ситуацію, «розвантажити» психіку. Одним із способів зробити це є приговорювання своїх емоцій: важливо «перекласти» свій стан на мову слів, тобто вивести назовні.
Резелентність і рефлексія. Резилентність (від англ.resilience- пружність, еластичність) – здатність успішно адаптуватися до несприятливих змін, зберігати стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування. Авторкою наголошується, що попри те, що ця властивість уроджена, її можна розвивати. Дуже важливо сформувати її у дітей, особливо в нинішніх дошкільнят, які так само, як дорослі, живуть у психотравматичній ситуації війни.
Рефлексія (лат. reflexio – відображення, відблиск) – психологічний механізм, спрямований на пізнання людиною себе: своєї поведінки, вчинків, психічних станів, почуттів, здібностей, характеру та інших властивостей своєї особистості; самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом.
Розуміння власних відчуттів і почуттів. Негативні наслідки впливу псхотравмівної ситуації на дитину: посилення агресивності; розлади сну, апетиту; порушення спілкування; регресивна поведінка (енурез, плаксивість, втрата раніше сформованих навичок); погана концентрація уваги; порушення ігрової діяльності (може змінюватися зміст ігор, або діти взагалі припиняють грати); прояви гіперактивності, психоматичні захворювання тощо.
Тому, на думку авторки, дуже важливо навчити малят прислухатися до своїх відчуттів, чути і розуміти сигнали свого тіла, уміти розпізнавати свої емоції та усвідомлювати їх причини.
Психопрактики на щодень
Спілкування з дітьми, режимні моменти слід організовувати таким чином, щоб допомогти дітям відчути і повірити, що їхнє життя під захистом дорослих, які їх люблять. Пропонуються психопрактики, які можна виконувати під час прийому дітей, ранкової зарядки, вводити як елемент у спостереження, ігри (зокрема в дистанційному форматі). Умовно ці вправи можна розділити на кілька підвидів залежно від завдань, на розв’язання яких вони спрямовані: 1) розвиток уміння слухати своє тіло; 2) формування вміння знаходити для себе психологічні опори і створювати позитивну суб’єктивну реальність; 3) розвиток навичок рефлексії.
Уміння слухати своє тіло – якщо в тілі виникає напруження, його необхідно знімати – через плач,сміх, активні дії.
Уміння знаходити психологічні опори і створювати позитивну суб’єктивну реальність - відчуття стабільності і упорядкованості життя є для дітей опорою; опорою для дитини, як і для дорослого, є відчуття своєї потрібності; активні дії, допомога іншим – це і є суб’єктивна позитивна реальність, у якій дитина почувається успішною і потрібною.
Навички рефлексії – важливо говорити з дитиною, активно слухати її відповіді на запитання, приділяти увагу її баченню себе, своїх дій та переживань. Адже проговорюючи, вербалізуючи свої відчуття та емоції, дитина навчається аналізувати, порівнювати, робити умовиводи. Такий підхід дає змогу педагогу завдавати вихованцям тон радості, стабільності, потрібності на весь день, а також переводити їх зі стану напруження, хвилювання, роздратованості у стан готовності до корисних і цікавих справ
Пам’ятаймо, підсумовується у статті: попри всі бурхливі події навколо, всередині нас є місце для спокою і рівноваги – це наша душа і наша головна опора. Підготувала Оксана Северин
