ІНФОРМАЦІЙНА СТОРІНКА АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ-ДОШКІЛЬНИКІВ

ІНФОРМАЦІЙНА СТОРІНКА АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ-ДОШКІЛЬНИКІВ

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Любові Артемової, док. пед. н. «Стилі виховання: гуманістичний VS авторитарний» (Артемова Любов. Стилі виховання: гуманістичний VS авторитарний [Текст] / Л. Артемова // Дошкільне виховання. - 2022. - № 12. - С. 3 – 8.)

Увага і повага до особистості дитини – ключовий принцип сучасних підходів до освіти. Водночас чимало дорослих досі вважають прийнятним, а то й ефективним застосування авторитарних методів у спілкуванні з дошкільнятами. 


Авторитарний стиль виховання та його вплив на формування особистості дитини. Мета авторитарного стилю – підпорядковувати волю дітей суворим правилам за допомогою надмірної, часто дріб’язкової, вимогливості з боку дорослих. Такі домагання бездумної та беззаперечної слухняності дітей, дотримання жорсткої (якщо не сказати жорстокої) дисципліни, придушення самостійності, ініціативи, індивідуальності привчають малечу до вимушеної покори або, навпаки, породжують спротив: відкритий, як-от вередування й упертість, або прихованої – у вигляді негідних учинків, що прикриваються брехнею. Підкреслюється, що дошкільнята, не відчуваючи підтримки та захисту, перебуваючи в постійному страху покарання, втрачають властиву дитинству активність, стають потайними і нещирими – для вигляду підкоряються, але потай саботують вимоги дорослого. Діти, виховані в авторитарному стилі, емоційно нестабільні, невпевнені в собі, надміру сором’язливі й не прагнуть до самовираження або ж різкі, грубі й нездатні до співчуття. Для них характерні проблеми з поведінкою, які не зникають і в школі.
Гуманістичний стиль спілкування: мета й основні переваги. Мета гуманістичного стилю – стимулювати розвиток у дитини розсудливості та реалістичності, допомогти їй відчути й навчитися цінувати пережите добре і відрізняти його від незручностей та наслідків поганого, обирати бажане, уникати небажаного, шкідливого, пишатися гідним, засуджувати негідне, розвивати розум, зважуючи прийняття рішень задля формування переконань і усвідомленої поведінки. Реалізація цієї мети передбачає використання дорослим у взаємодії з дітьми методів, які позитивно впливають на емоційну й вольову сферу малят, активізуючи, а не пригнічуючи інтелект. Адже, наголошує авторка, життєві цінності формуються в реальних позитивних переживаннях. Дорослі (батьки та педагоги) мають бути постійно і незмінно налаштовані на доброзичливий, довірливий, зацікавлений, рівноправний, спокійний, урівноважений, тихий тон спілкування з дітьми за будь-яких обставин, бути готовими долати свої стереотипи, поганий настрій, упередження тощо. Таке емоційне забарвлення спілкування служитиме дітям прикладом і опосередковано спонукатиме їх спочатку до відповідних емоційно позитивних мовленнєвих реакцій щодо цього конкретного дорослого, а невдовзі стане звичним форматом взаємодії з іншими людьми. Розкриваючи гуманістичний стиль спілкування, авторка зазначає: дослідження засвідчують, що люди, які прожили своє дитинство в просторі доброти, радості, розуміння, турботи з боку дорослих, посильної самостійності та поміркованої незалежності, виростають упевненими в собі, урівноваженими, успішними.
Наслідки суперечливого виховання. Діти потерпають  і від авторитарного тиску, й від власної некерованості у випадках, коли до них проявляють гуманне ставлення, до якого вони не підготовлені. Навіть якщо гуманний стиль спілкування притаманний лише одному з вихователів чи батьків, це може стати для дітей дієвим прикладом гуманної взаємодії з дорослими, на відміну від авторитарної, яка викликає в них негативні переживання та реакції. Слід продовжувати плекати в дітей гуманістичні цінності й конструктивні моделі поведінки. З часом діти звикають не лише приймати доброту і турботу батьків та педагогів, а й відповідати їм взаємністю.
Підсумовуючи, авторка зауважує: «ті діти, яким пощастило зростати серед спокійних, урівноважених дорослих, які люблять їх і поважають, охоче дослухаються  до порад, звикають, що їхні бажання по змозі задовольняють, і при цьому усвідомлюють межі можливого». 
Отже, ми з вами маємо замислитися над власним стилем взаємодії з дітьми, оцінити його корисність чи шкідливість для розвитку та майбутнього малечі, дитинство якої нам довірили 
Підготувала Оксана Северин

Пов'язані статті

Календар подій

Індексування за УДК

Індексування за УДК

Книга Вголос

Як нас знайти