Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Ірини Луценко, док. пед. н., «Велика любов виростає з маленьких справ» (Луценко І. Велика любов виростає з маленьких справ: сучас. підхід до нац.-патріот. вих. дошкільників [Текст] / Ірина Луценко // Дошкільне виховання. - 2023. - № 5. - С. 3 – 7).
Як виховувати патріотизм у найменших українців? Чого навчила нас війна, і які шаблони маємо переосмислити та змінити з урахуванням цих уроків? Чому дієва участь дошкільників у соціальному житті така важлива? Як вибудувати привабливий образ України – держави, у якій хочеться жити? Про ці актуальні нині питання розмірковує авторка.
Формування етнічної самосвідомості та національної ідентичності у дітей У січні 2023 р. набув чинності Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». Утверджені в Законі ключові терміни, їх значення, напрями реалізації національно-патріотичного виховання, його ціннісні орієнтири визначають єдині засади, з урахуванням яких ЗДО мають реалізувати його положення на практиці. Національно-патріотичне виховання розглядається в Законі як наскрізний процес, спрямований на утвердження української національної та громадянської ідентичності. Інтегрований і адаптований зміст цих складників важливо реалізувати в національно-патріотичному вихованні дошкільників.
Перегляд змісту і форм патріотичного виховання в умовах війни. Любов до Батьківщини: трансформації під час війни. Любов до Батьківщини природно формується на основі таких важливих особистісних якостей як відповідальність, справедливість, людяність, активність, ініціативність, оптимістичне світосприйняття та їх проявів на рівні почуттів, практичних дій, поведінки. Війна загострює питання визначення змісту й форм реалізації патріотичного виховання. В тут важливо виходити з того, що під час війни українці дізналися про самих себе, своє ставлення до Батьківщини, української держави, національних символів, до свого майбутнього
Ціннісні основи національно-патріотичного виховання. Патріотична позиція дитини-дошкільника проявляється як ціннісне ставлення до своєї Батьківщини, її державних і національних символів. Ця позиція впливає на характер дій, поведінку дитини. Її основою є загальнолюдські та національні цінності, які набули для дитини особистої значущості. Сьогодні надзвичайно важливо впливати на емоційно-почуттєву сферу дошкільнят, сприяти прийняттю і засвоєнню ними загальнолюдських цінностей, як-от: доброта, вдячність, дружба, краса, справедливість, людяність, повага до людини, шанобливе ставлення до національних цінностей, зокрема до мови, державних і народних символів.
Дієва участь самих малюків у суспільно-корисних справах (наприклад,долучаються до волонтерських акцій)
Переглядаїмо зміст і форми патріотичного виховання в умовах війни Переосмислення). Попередня система орієнтувалася на формування знань і уявлень дітей про українську культуру, звичаї, обряди, символи переважно в контексті минулого українського народу. Однак нині, коли країна живе в умовах воєнного стану, який відбивається і на житті дітей, зокрема знаходить утілення в їхніх іграх варто збільшити частку інформації про героїчне сьогодення українського народу та його держави. Слід пам’ятати про дотримання вікового підходу, добираючи інформацію для дітей, щоб не викликати надміру негативних почуттів. Важливо наблизити суспільне життя і події в країні до дитини через прості, але відповідальні практичні дії, які вона може вже зараз усвідомлено виконувати для своєї країни та її захисників, волонтерів, сусідів, для близьких людей, домашніх тварин та ін.
Дошкільники мають вчитися: розуміти і поважати; проявляти вдячність; знати і цінувати; бути відповідальними; співпереживати і допомагати; берегти і примножувати.
Сучасні заходи мають виходити за рамки тематичних культурно-дозвіллєвих дійств, подавати приклади сучасних соціальних дій і взаємодій. Зокрема, знайомити малят з їхніми сучасниками – дітьми, які стали відомими завдяки своїй допомозі у важливих справах, через творчість. «Живі історії», які варто розповідати дітям (наприклад, «9 річна Даринка зі Львова створює листівки, що здатні «обіймати на відстані», і на виручені від їх продажу кошти купує смаколики для військових»).
Важливою частиною дійств патріотичного змісту мають стати практичні ситуації, які відображають причетність дітей до подій, що відбуваються в їхньому найближчому середовищі – групі, ЗДО і ширше – у місцевій громаді, країні. Наприклад, діти можуть передати захисникам малюнки, відправити відеопривітання, привітати волонтера, змайструвати хатинки для безпритульних тварин та ін. Важливу роль відіграє співпраця закладу з волонтерськими й громадськими організаціями, батьками, які завдяки своїй професійній діяльності сприяють кращому життю людей в нашій країні.
Важливо вибудувати привабливий образ України, у якому хочеться жити не тільки тому, що ми тут народились, а й тому, що в цієї країни оптимістичне майбутнє. Тому найперше освітнє завдання - сприяти особистісному зростанню дітей, вільному творенню ними себе й активній участі в житті країни вже зараз. З емоційної піднесеності в дитини має народитися почуття гордості за свою Батьківщину. Свій народ та його героїв – мужніх воїнів та простих українців, які проявили в цій війні незламність та гідність.
Отже, підсумовує авторка, мета національно-патріотичного виховання – формування свідомої патріотично налаштованої особистості, готової й здатної допомагати своїй країні тут і зараз та сприяти її розвитку в майбутньому. Найкращим результатом такого виховання має стати утвердження в дітей стійкого бажання жити в Україні, що можливо за умови створення в них оптимістичного і привабливого образу рідної країни і себе як українців, її громадян.
Підготувала Оксана Северин
