13 травня 2022 року «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» гостинно відкрила свої двері для екскурсоводів Львівщини. У рамках проєкту «Львів зустрічає. Мистецтво, прогулянки, спілкування» на прохання ГО «Асоціація екскурсоводів м. Львова та області» відбулись екскурсії приміщеннями бібліотеки, будинок якої є колишнім палацом та має статус пам'ятки архітектури ХІХ століття. Екскурсії провели директор бібліотеки Андрій Цибко та завідуюча відділом науково-консультативної та методичної роботи Наталія Звольська.
«Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» знаходиться в колишньому палаці з 1947 року. З часу створення бібліотеки минуло вже 96 років. Впродовж цього часу бібліотека реалізувала інформаційну, культурну, освітню функції. Екскурсії палацом ХІХ століття та Музеєм-архівом Володимира Ольхом'яка, відкритому недавно, у можливому екскурсійному маршруті Львовом – реалізація просвітницької функції бібліотеки, як соціального інституту.
Андрій Цибко розповів про відкриття Музею-архіву Володимира Ольхом’яка, яке відбулось 19 квітня поточного року. Ініціатива створення Музею-архіву належить департаменту освіти і науки ЛОВА за фінансової підтримки мецената Зіновія Козицького та за сприяння Галини Корнєєвої, керівника ГО «Інститут-заповідник імені Маркіяна Шашкевича».
Присутні ознайомились з експонатами музею – особистими речами Володимира Ольхом’яка та унікальним фотоархівом, який свідчить про величезний творчий доробок фотографа. Ним зібрана унікальна бібліотека з історії мистецтва та укладений безцінний фотофонд, який містить фото архітектурних та історичних об’єктів, подій з культурного та політичного життя, персоналій та простих високоякісних фотографій.
Наталія Звольська ознайомила гостей з історією палацу, його власниками. Детально розповіла про родину Леона (брата Митрополита Андрея Шептицького) та Ядвіги Шептицьких, які проживали в палаці, ймовірно, впродовж 1923-1939 років. Інформація про родину підготовлена за матеріалами листів отця Климентія Шептицького (ще одного брата Митрополита Андрея) та спогадів дітей Леона та Ядвіги. Ці матеріали опубліковані у виданнях: Юстин Бойко, Іван Матковський «Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини» (- Львів, 2018. – 224 с.).; Івана Матковський «Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, екзарх Росії та Сибіру, архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви» (- Львів, 2019. – 664 с.).
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
СПОРУДА: Історія та будівничі.
Будинок на Зеленій, 24 у Львові – це невеликий класицистичний палац – приклад приміського палацу доби класицизму. Розміщений у глибині ділянки. Це двоповерхова цегляна будівля, камерна за мастштабом, у плані – прямокутна, тинькована, із лаконічним, виваженим стилем фасадів. Внутрішнє планування – анфіладно-зального типу. На рівні міжповерхової тяги (перша половина ХІХ ст.) фасад прикрашають чотири рельєфи на міфологічні теми. Два рельєфи пов’язані з сюжетами полювання Артеміди (Діани), два інші зображують путті («путто» (мн. – «путті») – образ хлопчика з крилами) з гирляндами. Центральна частина головного фасаду прикрашена також рельєфним фронтоном.
Палац походить з першої третини ХІХ століття, будучи зведений для представника відомої родини Замойських – Адама. Вже в середині століття (1843; 1848-1852, або 1854 рр.) споруда зазнала однієї або двох реконструкцій, принаймні одна з яких була здійснена під керівництвом архітектора Вільгельма Шмідта що частково перебудував та реставрував будівлю.
Авторами чотирьох рельєфів (1840-і або перша половина 1850-х рр.) на міфологічні теми (на частині головного фасаду палацу) дослідники називають скульпторів Йоана-БаптистаШімзера (30.03.1793-11.07.1856) або Павла Евтельє (нім. - Пауль Ойтелє) (1804-30.01.1889. Можливо вказані твори (рельєфи) стали результатом спільної праці скульпторів, позяк П. Евтельє був учнем Антона Шімзера, ним же запрошений до Львова і його ж майстерню «провадив» по смерті останнього (1838 р.).
Ще однієї реконструкції палацик зазнав 1910 року під орудою архітектора Едмунда Жиховича.
ВЛАСНИКИ ПАЛАЦИКА на Зеленій, 24
Окрім Замойських, палацом по вул. Зеленій, 24, в різний час (протягом ХІХ та початку ХХ ст.) володіли представники таких відомих родин як Дідушицькі, Леваковські, Волянські та Шептицькі – останні приватні власники споруди. Зокрема, від першої половини 1920-х рр. (або ще з попереднього десятиліття) і до 1939 року палац належав родині брата Митрополита Андрея – Леона Шептицького…
Граф Леон Шептицький – власник палацу.
Граф Леон Марія Йозеф Шептицький (1877-27.09.1939) – останній власник будівлі. Дипломований інженер. Дружина Ядвіга (1883-1939), мав 8 дітей. 27 вересня 1939 року разом із дружиною (а також із священником Маріушом-Домініком Скібневським) був вбитий членами НКВС у селі Прилбичі, що на Яворівщині, - там знаходився родинний маєток Шептицьких. Вбитих було закопано у виритій ямі поблизу родинного помістя. У листопаді 2004 року, згідно з християнським звичаєм, відбулось перепоховання тлінних останків Леона, Ядвіги та о. Маріуша, - нині вони покояться у каплиці-усипальниці родини Шептицьких.
Палац на Зеленій, 24: (1939 – 2010-і роки)
Точних відомостей про призначення будівлі на початку ІІ Світової війни (1939-1941 рр.) та у перші роки післявоєнної радянської юрисдикції (1944-1947) немає, імовірно ішлося про певні і приховані функції військового або військово-безпекового характеру…
Під час німецької окупації (1941-1943 рр.) у будівлі містився італійський корпус (імовірно - штаб італійських вояків).
Із 1947 року у будівлі міститься «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека».
