10 жовтня народився поет-неокласик Михайло Драй-Хмара (1889-1939)
У своїй поезії «Я світ увесь сприймаю оком» Михайло Драй-Хмара колись поділився своїми світовідчуттями, де присутня любов до ліній, цвіту, повнодзвонних слів, «що в глибині бездонній пережили глухі віки», золотої осені.
Український вчений-літературознавець, письменник, критик, історик, журналіст Григорій Костюк (1902-2002) написав книгу «Зустрічі і прощання» (- К., 2008), в якій згадав і про Михайла Драй-Хмару, виклав своє розуміння Михайла Панасовича Драй-Хмари, підсумувавши: «… не був він [Драй-Хмара] моїм учителем, не був я з ним навіть особисто знайомий. Але протягом багатьох років він як учений і поет безпосередньо впливав на мене і на моє покоління, а шляхи на різних етапах раз у раз пересікались. Тому в моїй пам’яті, навіть на схилі віку, на небозводі пережитої доби, він зорить мені та, вірю, зорітиме й майбутнім поколінням, у сузір’ї великих і славних».
Григорій Костюк став у США редактором тому літературознавчих праць Драй-Хмари (Михайло Драй-Хмара. «З літературно-наукової спадщини». Записки НТШ, том 197. Нью-Йорк, 1979). Він простудіював його чудом збережені щоденні нотатки за 20-ті роки і листи до дружини Ніни Петрівни з ув’язнення. На думку Григорія Костюка, «листи Драй-Хмари – це потрясаючі людську душу й сумління документи доби. Рідко можна знайти такі разючі факти й матеріали, які б з такою силою правди свідчили про нелюдську жорстокість радянської тиранії й абсолютну безправність людини в її системі…».
Григорій Костюк згадує, що вперше побачив і почув Михайла Драй-Хмару весною 1921 року в Кам'янці-Подільському. Він був професором славістики українського державного університету. Середньошкільна молодь, студентство в той час відвідували диспути, а особливо «літературні суди». Наслухавшись в університеті, вони копіювали такі літературні суди в себе в школі.
Григорій Костюк пише, що через деякий час Драй-Хмара покинув Кам’янець і переїхав до Києва. Вдруге Костюк почув Драй-Хмару уже в Києві, десь, мабуть, року 1926. Було це на засіданні філологічного відділу Академії наук. То був його короткий виклад змісту нової праці про Лесю Українку. Того ж 1926 року ця праця вийшла окремою книжкою у виданні Державного видавництва України. Справив він тоді враження солідного, вдумливого дослідника.
Григорій Костюк стверджує, що Михайло Драй-Хмара був професором мови й літератури в Медичному інституті (Київ) та працював в Інституті мовознавства ВУАН.
Утретє ім'я Драй-Хмари прозвучало для Григорія Костюка трагічно. Це було в листопаді 1935 року, коли колега Доценко повідомив Костюка про арешт Филиповича і Драй-Хмари. То був похмурий час. Через кілька днів заарештували й Григорія Костюка. В темних тюремних коридорах їхні шляхи перетнулися знову – вчетверте…
В книзі «Зустрічі і прощання» Григорій Костюк помістив лист Михайла Драй-Хмари за 02 червня 1936 року. Це надзвичайний документ. Він залишиться на віки як свідоцтво трагедії автора, його товаришів і просто сучасників, яких злочинна антинародна влада змушувала своєю сатанинською силою зізнаватись у «терористичній організації», якої в природі не існувало.
Текст підготувала Наталя Звольська, завідувач відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ
