«Камертон Різдва»
«Камертон Різдва – вечірня зірка, тиха коляда, світ казки, дитинства, нотка мінору, ностальгії» (Андрій Содомора. Бесіди п(р)одумки. – Львів, 2018. – С. 121).
Перша зірка, що бачимо на небі, заглядаючи у вікно перед самим Святим Вечором, сповіщає про народження у наших душах маленької Дитини Ісуса, який прийшов спасти цілий світ.
Тиха коляда шанує ніч. Незвичайну, святу. Приходить у світ Божий Син. Але - немовлям, сон якого оберігаємо, але, одночасно тихо співаємо з Марією, ангелами, прославляючи Христа.
Світ казки, дитинства притягає. Недаремно Ісус прийшов у світ немовлятком. Щоб дорослих пригорнути до себе, як дітей, і подарувати Нову радість для усіх.
Нотка мінору, ностальгії гірчить і робить лагіднішими. Сумно усвідомлювати, що хтось з найрідніших людей вже не сяде за святковий стіл, бо відійшов у вічність.
Виринають дитячі спогади. Так, як в уривках вірша Андрія Содомори «Лиш снігу скрип і тиха тиш морозна»:
«…Десь чути коляду,
Дитячий спів.
А звідки? Хто-зна, хто-зна.
На голос той іду.
Ні тих доріг, ані дороговказу,
Як добрести туди?
Той вітер-сніговій, прислужник часу
Позамітав сліди.
Але веде колядка провідниця.
Не зб’юся із путі.
Накритий стіл, свіча, пахуча глиця.
Дух сіна, смак куті…
Зернини днів перебираю
Яка ж далінь – зернина та.
Але й тепер її чекаю,
Бо, видно, добре проросла…»
Фото:
Модест Сосенко. «Різдво Христове». 1913 р. Полотно, олія (НМЛ ім. Андрея Шептицького)
Підготувала Наталя Звольська
