Тренуй свою пам"ять


Лист Умберто Еко онукові
Ім"я італійського вченого та письменника Умберто Еко знане в уьому світі. Він викладав у провідних університетах - Оксфорді,

Гарварді, у Колумбійському університеті. Читав лекції в університетах Тунісу, Чехії, Швейцарії, Швеції, Польщі, Японії.
Народився Умберто Еко 1932 року, помер - у 2016-у. Вже маючи 48 років він почав писати книги. Перший же роман "Ім"я Троянди" приніс Еко
світове визнання. Згодом одна за одною почали виходити книги: "Маятник Фуко", "Острів напередодні", "Баудоліно", "Паризьке кладовище"... Усі вони
стали бестселерами.


Сьомий роман Еко "Нульовий номер" був виданий у 2015 році у день 84-го дня народження письменника. За рік до смерті.
Умберто Еко написав листа своєму онукові-школяреві. Про що лист? Про інтернет. Тема актуальна, бо багато хто з нас не мислить свого
існування без всесвітньої павутини. Але чи лишень благо дарує нам інтернет? Про це - у листі Еко до онуки. Сподіваємось, що нашим педагогам, а
також батькам та усім небайдужим буде цікаво ознайомитись зі змістом цього листа...
"Мій дорогий онуче! Не хочеться, аби цей різдвяний лист звучав надто повчально, в дусі Де Амічиса (Едмонто де Амічис -
італійський письменник), і проповідував би любов до наших ближніх, батьківщини, людства і тому подібним речам. Ти не став би до цього
прислуховуватись (ти вже дорослий, а я надто старий). Оскільки система цінностей докорінно перемінилась, так що мої рекомендації можуть
видатися недоречними. Отже, я хочу дати тільки одну пораду, яка може знадобитися тобі у нинішньому практичному застосуванні, коли ти користуєшся своїм
планшетом. Я не поспішаю до тебе з порадою не займатися цим. Потерпаю, що збоку
мати
му вигляд недоумковатого старигана. Я ж і сам ним користуюсь.
Я маю намір поговорити з тобою про хворобу, яка вразила твоє і попереднє поколінння, яке уже навчалось в університетах. Я кажу про
втрату пам"яті!
То є правда, якщо ти захочеш дізнатися, хто такий Карл Великий, або де знаходиться Куала-Лумпур, то ти зумієш натиснути на кнопку і тут-же довідаєшся про все з інтернету. Роби це, коли тобі потрібно, але, отримавши довідку, старайся запам"ятати її зміст, щоб не шукати
вдруге, коли ці знання знадобляться тобі, наприклад, у школі. Погано те, що ти усвідомлюєш, що комп"ютер може у будь-який момент
відповісти на твоє запитання. І це відбиває у тебе бажання запам"ятовувати інформацію.
Цьому явищу можна навести наступне порівняння: довідавшись, що з однієї вулиці на іншу можна дістатись на автобусі чи метро, що дуже
зручно коли поспішаєш, людина вирішує, що у неї більше нема потреби ходити пішки. Але коли ти перестанеш ходити, то перетворишся у
людину, яка змушена пересуватись у інвалідному візку. О, я знаю, що ти займаєшся спортом і умієш управляти своїм тілом. Та повернімось до твого мозку
Пам"ять уподібнена м"язам твоїх ніг.
Якщо ти її припиниш навантажувати, то вона стане в"ялою, і ти перетворишся у ідіота. Окрім того, усі ми в старості ризикуємо
захворіти недугою Альцгеймера. І один зі способів уникнути цієї неприємності полягає у постійних вправах нашої пам"яті. Ось в чому сутність мого рецепту!
Кожного ранку вивчай якого-небудь короткого вірша, як змушували нас у дитинстві. Можна влаштувати змагання з друзями на кращу пам"ять. Якщо тобі не подобається поезія, то ти можеш запам"ятовувати склад футбольних команд. Але ти повинен знати гравців не тільки команди Римського клубу, але й
гравців інших команд, а також їхні попередні склади (уяви, що я пам"ятаю імена гравців Туринського клубу, які перебували на борту літака, що зазнав аварії на
пагорбі Суперга. Їх звали - Бачіча- Лупо, Бамнарін, Марозо і так далі).
Змагайтесь у тому, хто краще пам"ятає зміст прочитаних книг. Чи пам"ятають твої друзі імена слуг трьох мушкетерів і д"Аартаньяна (Грімо, Базен, Мушкетон, Планше). А коли ти не маєш бажання читати "Трьох мушкетерів" (хоча ти не знаєш, що при тому втрачаєш), то влаштуй подібну гру з тією
книжкою, яку ти прочитав.
Це видається грою, та це і є гра, але ти побачиш, як твоя голова наповнюється персонажами, історіями і найрізноманітнішими спогадами. Ти
запитаєш, чому колись комп"ютер називали електронним мозком? Це тому, що він був задуманий за моделлю твого (нашого) мозку. Але у людського мозку
більше зв"зків, аніж у комп"ютера. Мозок - це такий комп"ютер, який завжди з тобою!
Його можливості розширюються в результаті вправ. Твій же настільний комп"ютер після тривалого користування втрачає швидкість і
через кілька років вимагає заміни. А твій мозок може прослужити тобі до 90 років, і у 90 років, якщо ти будеш його тренувати, ти будеш
пам"ятати більше, аніж пам"ятаєш нині. Він до того ж - безкоштовний!
Попри те, існує ще історична пам"ять, яка не пов"язана з фактами твого життя або з тим, що ти прочитав. Вона зберігає ті події, які трапились до твого народження.
Сьогодні, якщо ти вирушаєш до кінотеатру, ти повинен встигнути до початку фільму. Коли фільм починається, то тебе наче весь час
ведуть за руку, пояснюючи. що відбувається на екрані. У мої часи дозволялось заходити до кінотеатру у будь-який момент. І навіть посередині
фільму. Чимало подій на екрані відбулися до твого приходу. ТОму доводилось домислювати, що відбулося раніше? Коли фільм розпочинався знову,
зі самого початку, можна було побачити, наскільки є правильною твоя реконструкція? Якщо фільм подобався, то можна було залишатися і
переглянути його ще раз. Життя нагадує перегляд фільму у мої часи. Ми народжуємося у момент, коли уже, за сотні тисяч літ, відбулося чимало подій. І важливо
зрозуміти, що ж відбулося до нашого народження? Це потрібно для того. щоби краще зрозуміти, чому сьогодні відбувається стільки нових
подій?
Сьогодні школі (окрім власного кола читання) варто би навчити тебе запам"ятовувати те, що відбулося
до твого
народження.
Але це погано вдається. Різноманітні опитування свідчать, що сьогоднішня молодь, навіть і університетська, народжена у 1990 році, не знає, а,
можливо, не хоче знати про те, що відбувалося у 1980 році. Вже не кажучи про те, що було 50 років тому. Статистика свідчить, що коли
молодих людей запитують, хто такий Альдо Моро, то вони відповідають, що він очолював "Червоні бригади". А насправді Моро був убитий
членами цієї підпільної ліворадикальної організації.
Діяльність "Червоних бригад" для багатьох залишається таємницею. Але ж вони були присутні на політичній сцені усього лиш 30 років тому.
Я народився 1932 року. Через 10 років після приходу фашистів до влади. Але я знав, хто був прем"єр-міністром у часи маршу на Рим. Можливо, у фашистській школі мені розповіли про нього, щоб пояснити, яким дурнем та поганим був цей міністр ("боязливий Факта"). Його
змістили фашисти. Хай так, але я знав про це.
Та позалишім школу. Сьогоднішня молодь не знає артисток кіно двадцятилітньої давнини. А я знав, хто така Франческа Бертіні, яка
знімалась у німому кіно за 20 років до мого народження. Мої пізнання, можливо, зросли тому, що я гортав старі журнали, звалені у підсобці нашого
будинку. Я і тобі пропоную перегортати старі журнали. Тому що це допомагає зрозуміти те, що відбулося до твого народження.
Але чому так важливо знати про події далекого минулого?

Тому що часто подібні знання допомагають зрозуміти хід сьогоднішніх подій і у будь-якому випадку, як знання складу футбольних команд,
допомагає збагатити нашу пам"ять.
Зваж, що ти можеш тренувати свою пам"ять не лишень з допомогою книг і журналів, але і з допомогою інтернету Він годиться не
лишень для того, щоб базікати з твоїми друзями, але й для вивчення світової історії. Хто такі хетти і камізари? Як називалися три кораблі
Колумба? Коли вимерли динозаври? Чи був штурвал на Ноєвому ковчезі? Як називався предок бика? Чи сто років тому тигрів водилось більше,
аніж тепер? Що ти знаєш про імперію Малі? Хто розповів про неї? Хто був другим папою в історії? Коли було створено Міккі Мауса?
Я би міг ставити запитання до безкінечності. І вони б ставали чудовими темами для досліджень. Усе це слід пам"ятати! Настане день і ти постарієш. Але ти відчуватимеш, що прожив тисячу життів, наче був учасником битви при Ватерлоо, був свідком вбивства Юлія Цезаря,
побував у тому мсіці, де Бертольд Шварц, перемішуючи у ступці різноманітні речовини, роблячи спроби отримати золото, випадково винайшов
порох і злетів у повітря (так йому і треба!). А інші твої друзі, які не мають наміру збагатити свою пам"ять, проживатимуть тільки одне власне
життя, монотонне і позбавлене великих емоцій. Отже, збагачуй свою пам"ять і завтра вивчи на пам"ять "La Vispa Teresa" (один із найбільш відомих дитячих віршиків у Італії).

Пов'язані статті

Цікаві уривки з книг

Цікаві уривки з книг

Цікаві уривки з книг

Календар подій

Індексування за УДК

Індексування за УДК

Книга Вголос

Як нас знайти