Наша сьогоднішня героїня - Олена Степанів (1892-1963)
Її "бажання пізнання було безмежним". Вона не переставала читати, любила тих, в яких бачила знання.
"Бажала боротися", "не була випадковим гостем серед стрільців".
В таких людях, як Олена Степанів, було знання, щирий запал, невтомна праця. В неї - чітко визначений україноцентричний світогляд.
Гарно грала на піаніно.
Олена Степанів народилася на Львівщині (Перемишлянщина) 7 грудня 1892 р. у священичій сім'ї.
В час її дитинства і юності Галичина була вкрита мережею дуже цікавих і особливих організацій: "Сокіл", "Пласт", "Луг". Ці організації сповідували перш за все ідеї мілітарного виховання українського молодого покоління.
У повітрі висіла війна. І в цьому контексті О. Степанів казала: "Коли грозила нам війна, з якою ми в'язали надії на визволення нашого народу, наше громадянство, не виключаючи й академічної молоді, шаліло танцем". "Кожне товариство вважало своїм обов'язком давати баль. Ще й нині чую на собі гнівні погляди, обурення балевиків за те, що ми з Іваном Смолою у пластунських одностроях з червоним хрестом на рамені важилися з'явитися на однім з більших балів і просити датки на організацію стрілецтва".
Олена навчалася в гімназії у Львові, а потім вступила на філософський факультет до Львівського університету.
Війна таки прийшла. Степанів у той час у січовому русі очолювала жіночу чоту. Дівчатам потрібно було визначитися з подальшим своїм професійним шляхом. І Олена виявила бажання стати воїном.
На той час це було нечувано. Галущинський усунув її від сотні. О. Степанів звернулася до Трильовського (засновника січового руху), який втрутився у це непорозуміння із Галущинським. І 3 вересня 1914 р., коли до Львова зайшли москалі (це була їхня перша окупація), Степанів була вже у своїй сотні.
Саме під час боїв на Маківці вона проявила себе як людина особливого воєнного вишколу. Їй підпорядковувалися люди (як вона сама казала - "гуцули"), які бездоганно виконували її вказівки. Саме там вона проявила себе як героїня. Була нагороджена медаллю за відвагу. Отримала звання кадета, чи як вона сама казала: " після того мене іменовано фельдфебелем, тобто підофіцером, але разом із тим я отримала відзнаку кадета, майбутнього офіцера". Ця подія увійшла у світову історію. Олена Степанів була першою в світі жінкою, яка отримала таку відзнаку.
У всій офіційній документації того часу Степанів зафіксована не як жінка, а як чоловік, кадет Олег Степанів. Хоч кликали її в побуті зазвичай Галя.
На початку 2020 р. в українському війську нараховано 949 старших жінок-офіцерів військовиків; усього на війні - 27 тис. 74 жінки.
1 травня 1915 р. під час бою під Лісовичами на Болехівщині О. Степанів потрапила до московського полону, в якому пробула 2 роки.
Повернувшись, долучилася до національно-визвольних змагань у Листопадовому чині. Влилася в іншу структуру - Українську Галицьку Армію, яка стала наступницею українського січового стрілецтва.
Пізніше поїхала до Відня продовжити своє навчання. Повернувшись в Галичину, віддалася повністю педагогічній роботі: викладала історію та географію в гімназії василіанок (4 школа).
У 30-і рр. поляки звільнили її з роботи. Вона розпочала стрімко свою наукову кар'єру.
В 1941 р. чоловік Олени Степанів - Роман Дашкевич (полковник армії УНР, один із засновників Галицько-Буковинського куреня разом із Є. Коновальцем, засновник української артилерійської школи) змушений був покинути Галичину.
Натомість О. Степанів категорично відмовилася емігрувати.
Після взяття Львова 1944 р. над О. Степанів нависла загроза арешту. До цього долучилися ще й Пачовський та Галан.
20 грудня 1949 р. Степанів була арештована і засуджена на 25 р. за те, що вона націоналістка. Але потім верховний суд замінив цей вирок на 10 років Мордовських таборів і концтаборів (1949-1956), в яких вона працювала на торфовиськах, втративши здоров'я.
Її звільнено з Мордовських таборів за станом здоров'я. О. Степанів повернулася до Львова, де прожила до кінця життя.
Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.
Отже, Олена Степанів - перша жінка-офіцер у світі. І це українська жінка, яка зачаровувала не лише зовнішністю, але й своїм внутрішнім світом.
Використано матеріали з виступу І. Фаріон (відео: Олена Степанів - перша жінка офіцер у світі / Ген українців)
Підготувала Наталя Звольська (бібліотекар-методист відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ)
