18 вересня 2024 року – 95 років від дня народження АЛЛИ ГОРСЬКОЇ (1929 –
1970) – української художниці і відомої діячки правозахисного руху.
ЛЛЛ з метою збереження національної пам’яті, відзначення ювілеїв видатних
осіб надає інформацію.
Алла Горська – активна учасниця руху «шістдесятників» - покоління
української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською
позицією, яке найповніше творчо проявило себе у 60-х роках 20 століття.
Активна громадська діяльність художниці була спрямована на утвердження
української культури, формування української національної ідентичності.
Центром українського національного життя в Києві у 1961-1965 роках став
Клуб творчої молоді «Сучасник», до створення якого долучилась Алла Горська
разом Лесем Танюком, Василем Симоненком, Іваном Світличним. Організація
літературно-мистецьких вечорів, виставок, проведення Шевченківських свят –
такою була творча діяльність «шістдесятників».
Свою проукраїнську позицію художниця відтворювала і у творах мистецтва. У
1964 році в Червоному корпусі Київського університету було створено вітраж
«Шевченко. Мати» разом Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною,
Галиною Севрук та Галиною Зубченко.
Алла Горська відкрито висловлювала свій протест проти арештів української
інтелігенції, підтримувала родини арештованих, листувалася із політв’язнями,
підписала відомий лист-протест до керівництва срср щодо незаконних арештів і
закритих судів над дисидентами, складений 139 діячами науки і культури.
Талановита художниця загинула несподівано і за нез’ясованих обставин 28
листопада 1970 року. У погребі будинку її тестя понівечене тіло Алли Горської
знайшла Надія Світлична.
Похорон Алли Горської відбувся 7 грудня. Портрет художниці до її могили на
Берковицькому цвинтарі у Києві ніс Василь Стус. Свій біль утрати висловив у
вірші «Пам’яті Алли Горської":
Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь калини
на чорних водах — тінь її шукай,
де горстка нас. Малесенька щопта
лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров — така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
ці грона болю, що падуть в глибінь,
безсмертною бідою окошились.
Пам’ятаймо і ми про усіх, хто ціною власного життя боровся і сьогодні
бореться за українську незалежність та національну ідентичність.
Більше інформації про Аллу Горську можна почерпнути за матеріалами
Українського Інституту Національної пам’яті, доступного за покликанням:
https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/18/1929-narodylasya-
hudozhnycya-alla-gorska
Текст: Ярослава Сокольська, заступник директора.
Покликання на матеріал на фейсбук-сторінці бібліотеки:
https://www.facebook.com/npblviv/posts/pfbid0iuTjStrwL8JbzWhX6pdEvpy6e81jG
JLYSQ5ueF8MqDAHKspbZSupPaQz5h5TdA6al
