«Прийдіть, і нехай мої камені з вами говорять»: Євгенові Дзиндрі – 109
12 серпня 2022 року львівському скульпторові Євгенові Дзиндрі виповниться 109 років (1913-1983).
Євген Дзиндра – автор кам’яних левів, що стоять на пл. Ринок перед входом до львівської ратуші (1947 – бетон, 1981 – камінь).
Він створив галерею портретних погрудь: Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника, С. Крушельницької та ін.
Серед творів його останніх років – сповнена тепла скульптура «Мати», скульптурна постать композитора С. Людкевича.
Євген Дзиндра виконав майже 20 надгробних скульптур на Личаківському цвинтарі.
В цей перелік увійшли:
о. Авреліян Андрохович (1879-1942; поле № 64; історик, директор ІІ державної учительської жіночої семінарії у Львові, автор "Історії Львівської греко-католицької духовної семінарії");
Іларіон Свенціцький ( 1876-1956; поле № 21; довголітній директор Національного музею у Львові);
о. Віталій Градюк (1872-1961; поле № 21; настоятель монастирів в Лаврові, Жовкві, Крехові, засланий на Сибір);
Григорій Тютюнник (1920-1961; поле № 1; письменник з Полтавщини, який працював учителем української мови і літератури у Львівському технікумі культосвіти та у редакції журналу «Жовтень (тепер «Дзвін»);
Андрій Волощак (1890-1973; поле № 1; поет з с. Мшанець Старосамбірського району, який, втративши у 1914 році на фронті зір, розробив українську абетку шрифту Брайля, що використовується й досі;
Василь Міліянчук (1905-1958; поле № 4; фізик, профессор Львівського державного університету ім. І. Франка);
Василь та Галина Власови (1930-1962; 1928-1962; поле № 4; скульптор та історик, які трагічно загинули в авіакатастрофі в Адлері);
Денис Лукіянович (1873-1965; поле № 58; письменник, який був директором Академічної гімназії у Львові; автор ряду творів стрілецької тематики та роману «Філістер», який присвятив Марії Грушевській, дружині Михайла Грушевського);
Михайло Яцків (1873-1961; поле № 1а; письменник, актор українського мандрівного театру, бібліотекар Львівської бібліотеки АН УРСР, який працював у Львівському обласному відділі народної освіти);
Степан Масляк (1895-1960; поле № 1б; поет, перекладач, якому належать переклади 17 лібрето для опер, серед яких «Русалка» А. Дворжака, «Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта та ін.; переклав роман Я. Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка);
Василь Яременко (1895-1976; поле № 4; актор, який працював в українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької; виконував ролі Шельменка («Шельменко-денщик» Квітки-Основ’яненка), Назара («Назар Стодоля» Шевченка), Гонти («Гайдамаки» за Шевченком) та ін.)…
Євген Дзиндра народився в селянській сім’ї с. Демня (тепер Миколаївського р-ну Львівської обл.). Здобув професійну освіту в Львівській художньо-промисловій школі. Його рідна сестра Ганя була зв'язковою Української Повстанської Армії, відбувала термін у Сибіру.
На думку Дзвенислави Наконечної (Дзиндри) Євген Дзиндра був скромною і неговіркою людиною. Він любив повторювати: «Прийдіть, і нехай мої камені з вами говорять».
Сам автор теж похоронений на Личаківському цвинтарі. Надгробок скульптора виконали його учень Ярослав Троцько і зять Петро Дзиндра, використавши проєкт, який Євген Дзиндра мав намір реалізувати для пам'ятника співачці Соломії Крушельницькій.
Використана література:
1. Енциклопедія Львова. Т. 2 / За ред. А. Козицького. – Львів. – С. 68-69;
2. Личаківський некрополь: [путівник] – Львів, 2006. – С. 55-56.
Євген Дзиндра «І. Свенціцький». 1960 (Енциклопедія сучасної України);
Євген Дзиндра. Львівські леви (Ганна Черкаська. Батько львівських левів // UA History).
