«… захоплювався людьми»: про Леопольда Левицького
Леопольда Левицького (7.08.1906-1973) називають львівським Пікассо.
Він народився в селі Бурдяківці (Тернопільщина). Його батько Ян Левицький, поляк, був ковалем у селі, а потім - слюсарем в залізничному депо Чорткова, куди переїхала сім'я. Мати Ольга Блюс, українка, походила з дяківської родини.
Леопольд Левицький навчався в Чортківській гімназії, Краківській Академії Красних Мистецтв, диплом якої отримав через тридцять років. Для того були причини: заборонені роботи соціального змісту, а також романтична історія Леопольда Левицького і Євгенії Надлер, які називали один одного Льольо і Ґеня.
У вересні 1939 року чортківська громада проголосила Леопольда Левицького мером міста. Але радянська влада скасувала громадське рішення наступного дня.
Художник влаштувався кореспондентом газети «Нове життя».
У 1941 році подружжя Левицьких було евакуйоване до Узбекистану. Повернелися в Україну після війни. Пані Євгенія продала свій будинок у Чорткові, на виручені кошти Левицькі придбали квартиру у Львові на вулиці Устияновича,10, де зараз знаходиться музей.
Від 18 лютого 1948 до липня 1949 Л. Левицький був головою Львівської спілки художників.
За життя виконав понад 2000 живописних і графічних робіт. Багато ранніх творів загинули під час війни. Леопольд Левицький виконував літографії, офорти, ілюстрував книжки, у поважному віці захопився лінографією.
В картинах Леопольда Левицького поєднані простота і глибина.
За словами Оксани Жмурко (завідувача Художньо-меморіальним музеєм імені Леопольда Левицького), художник захоплювався людьми. Він у своєрідній манері зображав їхній психологічний стан, емоції, турботи, побут.
14 травня 1973 року Леопольд Левицький раптово помер. Дружина Ґеня пережила знаменитого чоловіка на 15 років. Квартиру заповіла після власної смерті зробити музеєм. Подбала і про пам’ятник на Личаківському цвинтарі, автором якого стала Теодозія Бридж. У 1988 Євгенію Надлер поховали поруч із художником. Його ж мистецтво живе у музейних приміщеннях до сьогоднішнього дня.
Про це дізнаємося з статті Ксенії Янко «Леопольд Левицький. Штрихи і барви життя», що розміщена на сайті «Фотографії старого Львова».
Робота Леопольда Левицького «Скрипаль» (1973 р., папір, літографія) знаходиться в Національному музеї у Львові.
Підготувала
